Нас пов'язали музика та квіти

Глава 3. Сльози

...

Нагамото Юкіо, виходить...

Певно, той новенький, про якого розповідала сенсей.

Цікаво, які пісні він ще знає, а може грає у гурті, а може лише ці й знає..?! Годі пустих балачок про музику... Вона не врятує життя...

Ось я уже у своєму крихітному Всесвіті, на даху... Тут завжди ж те, що заспокоїть.
Я зайшла в невелику побудову, яку наш клуб оформлював протягом 3 років...
Там мій секрет... Лише мій... Нікому не дозволено про нього знати.

Я захоплююсь малюванням. Дивно, певно, скажете ви, чому ж вмію грати?..

Моя мама грала, вона була піаністкою, дуже любила фортепіано. Кожна п'єса у її виконанні ставала чимось більшим... Ніби там існували лише вона та музика... Але кожен раз, коли граю, звук клавіш, педалей нагадує її...

Вона хворіла. Надто довго...

...

Але це немає жодного значення для мене, теперішньої мене...

...

Дивно... Моє життя завжди дарувало мені різноманітні захоплення, мені здавалось, що я найщасливіше дівчатко на усій Землі. Я звикла, воно завжди дає, потім забирає...

З малюванням так само. Але я не відступлю...

У мій храм завжди проступало сонячне сяйво, воно ніжно падало на папір, олівці, горщики з квітами, тут справді було висаджено надто багато квітів.

Коли вітерець почав наспівувати чергову мелодію, я почула кроки...

Тепер мені здавалося, що доля не має жодного, ані краплинки сенсу...

Переді мною знову стоїть цей дивак...

- Ого, це усе твої квіти?! Які гарні!!!

За минулий рік тут бувало багато людей. Всі нарікали на величезну кількість квітів і комах. Мене завжди дивувало їхнє невігластво. А як інакше будуть запилюватись пуп'янки?!

Він перший... Перший, хто це помітив...

- Гей, а як називається та кв... - він замовк, чого це раптом? - Ти плачеш?

- Га? - по завжди холодним щокам почали крапати теплі й солоні сльозинки.

- Я тебе налякав? Образив? Виибач мені, прошу! - цей дивак почав мене заспокоювати, вибачався нізащо, надто близько підійшов, почав витирати краплинки, - ну все, не плач, пробач мені, чого це ти?

- Дурник ти, - не думаючи, відповіла я. - Дякую тобі...

- За що?

- Просто так.

***
______________________________________

「Його Всесвіт」
______________________________________

...

- А цей паросток як називається?

- Maackia amurensis, або макія амурська.

- А той?

- Camellia sinensis, або камелія....

Вона почала співати... Знайомий мотив...

У неї милий голос...