Нас пов'язали музика та квіти

Глава 8. Чому вона погодилась

...

______________________________________

「Її Всесвіт」
______________________________________

...

Цей жахливий запах ліків і антисептиків на спиртовій основі... Тихий писк апаратів...

...

Моя мама мала слабке здоров'я... Кілька років тому організм відмовився працювати... Вона впала в кому...

...

Ці квіти я приношу для неї, щоб хоча б трохи забити цей запах лікарні.

...

«Як у тебе справи? Що нового? У мене приблизно все так само. Майже. З'явився дивний хлопець. Він вступив у наш гурток... Він нічого не знає про флористику і ботаніку. Він просто звичайний дивак, котрий вміє грати на акустиці... Майже звичайний...»

***

Я поставила квіти у вазон. Думаю... Можна вже йти...

...

Вітерець приємно дмухав в обличчя жаром, нагадуючи про те, що вже літо, ще тиждень у школі й канікули...

...

... Чому він тут?

***
______________________________________

「Його Всесвіт」
______________________________________

...

Ой, лишенько мені, здається, вона мене помітила...

Вже йде сюди... Що робити... О! гілки зламані.

...

- Що ти робиш?

- Я вдаю кущ.

- А ти в курсі, що вищий деяких видів дерев?

- Так.

- І чому кущ?

-...

Вона холодно на мене подивилась... Аж дрижаки побігли...

- Чого ти тут? - не казати ж мені, що я прослідкував за нею від самої станції?!

- Поруч проходив...

- А чому як мене побачив, то взяв гіляки в руки?

- Це вже риторичне запитання...

-...?

- Що?