Пен:Ось,одягайся.
Я одягнулась.
Тут ми почули шум:крики,постріли, звуки шабель.
Коли вийшли там були двоє- чоловік і жінка.
Я:Це ті на кого ми чекали?
Пен:Так.
Вони бились із загубленими.
Ця блондинка поглянула на мене та немов би завмерла. Її поранив один із загублених,після цього бійка продовжилась.
Пен:Битись вмієш?
Я:Ще питаєш.
Пен:Уступіть місце професіоналам.
Пітер накинувся на чоловіка,а я побігла на ту жінку.
Я розбила носа,а вона мені губу.
Вона:Хто ти?
Я:Те ж запитання.
Вона:Обговоримо все мирно?
Я:Ага,ще чого.
Вона:Видно,що ти одна із людей Пена, але чому дівчина... Крюк! - Гукнула вона.
Так от як звали його.
Крюк:Слухаю Еммо - Тепер я дізналась як звати її.
Емма:Вона мені когось нагадує.
Крюк:Поговоримо про це пізніше.
Пітер притиснув його до дерева
Пен:Нарешті настане твоя смерть, капітане Крюк.
Хлопець наблизив лезо до шиї Крюка.
Я:Стій! Пен чуєш?!
Пен:Чого тобі?
Я:Залиш його... Я хочу з ними обома поговорити.
Пен:Але...
Я:Без але. На одинці.
Пен:І як ти це собі уявляєш?
Я:Давай без дурних запитань.
Шатен махнув рукою і парочка вже була прив'язана до дерева.
Я:Дякую. Вийди.
Пен:Я...
Я:Вийшов я сказала.
Секунда - і нікого вже не було окрім тих двох і мене.
Емма:Тобі наші імена відомі,а нам твоє ні.
Я:Я не можу поки що сказати. Називайте мене,як вам зручно
Емма:Приємно познайомитись.
Крюк:Не думаю,що вона відповість тобі взаємністю.
Я:Давайте перейдемо до діла... Чого ви тут?
Емма:Ми шукаємо...
Крюк:Тихо!
Я:Що?
Емма:Крюк,чого тобі. Не що,а кого. Ми шукаємо нашу доньку.
Крюк:По наших розрахунках їй скоро буде 18.
В моїх думках одразу ж сяйнула думка: А можливо я... Ні,не може цього бути. У мене є свої батьки і багатьом дівчатам зараз буде 18.
Я:Як ви її загубили.
Емма:Ми... Ми мали віддати її в іншу сім'ю за для її ж безпеки.
Крюк:А тепер знайти не можемо.
Я:Я б вам допомогла,але нічим не можу... І ви зробили дурницю,що прийшли на цей острів. Вам звідси не вибратись. Мій хло... Цей хлопець - Пен... Вас не відпустить.
Крюк:Нам все вдастся. Це вже не вперше. А зараз наша черга ставити запитання. Чому ти йому допомагаєш? У нього серед загублених дівчат не було ніколи. Тільки одна.
Я:Тепер є і друга.
Емма:Скільки тобі?
Я:...Скоро 18.
Емма:А твої батьки?
Я:Вони у Франції. У них там свій... Бізнес. Я із ними не бачусь,тож... Їм начхати.
Крюк і Емма дивно перглянулись.
Крюк:Через скільки тобі 18?
Я:Через місяць. Все,досить запитань. Слухайтесь Пена,а я спробую із ним поговорити,щоб він не вбив вас. Феліксе,Девіне,пригляньте за ними.
Я пішла в будиночок,куди направився Пітер.
Від лиця Емми:
Я:Ти думаєш про те,що і я?
Крюк:Що вона наша дочка?
Я:Так.
Крюк:Не знаю. Може бути. Вона схожа на тебе,тільки...
Я:Тільки волосся такого кольору,як у тебе.
Крюк:Давай поки що залишимо свої здогадки при собі. Між іншим ти помітила,що у неї сильний вплив на Пена?
Я:Я думала мені це здалось.
Від твого лиця(Фібі):
Я направилась до Пітера.
Пен:Чого ти за них заступаєшся?
Я:Я не знаю,але вони мені немов би рідні.
Пен:Але ж у тебе...
Я:Є батьки я знаю,але відчуття таке...
Пен:Мушу тобі сказати... У тебе є сили.
Я:Сили?
Пен:Ага. Ти володієш магією. Точніше ще не володієш,але я можу тебе цьому навчити.
Я:З чого ти взяв... Але після того,що ти і Крюк - існуєте,запитань немає.
Пен:Добре. Тоді завтра почнімо тренування.
Я:Піт...
Пен:Що принцес?
Я:Пообіцяй,що ти їх і пальцем не торкнешся.
Пен:Але...
Я:Піт!
Пен:Гаразд. Емма також володіє магією тому навчатиме тебе. Я домовлюсь.
Я:Ага. Але... З чого ти взяв,що в мене взагалі є сили?
Пен:Твоя матір... Я просто знаю.
Шатен вийшов
ВИ ЧИТАЄТЕ
Світ Пена
FanfictionТи - 17 річна дівчина Фібі. Одного разу до тебе в гості прийшли родичі із дітьми,ти прочитала їм казку про Пітера Пена,а коли вони пішли,то сказала слова :"я вірю в тебе,Пітер Пен",посміхнулась та далі продовжувала прибирати кімнату. Але виявляється...