Світ Пена

Шалава 6

Ранок наступного дня:
Я знову вийшла з будиночка - це вже було запрограмування якесь,чи що.
Пен:Почнімо тренування. Головне- робити це не мозком,а покладатись на інстинкти.
Я:Але...
Пен:Без але.
Почнемо із найпростішого - спробуй силою думки підняти... Цю гілку в повітря.
Я зосередилась та...
Пен:Я сказав не думай!
Я:Що ти хочеш із мене.
Пен:69. Ой бля... Щоб ти стрибала на мені,як на власному поні.Та твою ж...
Я:Зрозуміло.В тебе тільки думки одні.
Пен:Ну знаєш,коли бачиш таку привабливу дівчину,то встає одразу...І думки також тільки одні.
Я:Ні стида ні совісті.
Пен:Ми трахались,про який стид може йти мова. Гаразд,почнімо із твоєї фізичної підготовки.
Тут перед мною з'явилась боксерська груша.
Я намагалась бити.
Пен:Не вийде. Ти слабка. Напряжись тут. - Він руками повними полум'я торкнувся мого пресу.
Живіт наповнився метеликами - такого не було навіть коли ми цілувались.
Я зробила кілька ударів кулаками.
Пен:Так краще,я ж казав,що все вийде.
Я:Ем... Ну,взагалі,не казав.
Пен:Тоді знатимеш,що я був такої думки. Приступімо до ударів ногами.
Я:О,ну... Це я вмію.
Пен:Я і не сумнівався. Але все ж покажи на що здатна.
Я:На кому.
Пен:Та хоч би на мені.
Я:Давай поб'ємось?
Пен:Об заклад?
Я:Ні. Як суперники на рингу.
Пен:Ну давай. Починай.
Я стала в стойку та гримнула його по губі.
Пен:Це все?
Я почала наносити багато ударів,але він відбивав їх. А коли використала удар ногою - хлопець спіймав мене.
Пен:Ось і все,принцесс...
Я:Не будь такий самовпевнений.
Впевнившись,що тримає Пітер мене міцно - я іншою ногою вдарила його в пахову ділянку.
Від болю Пен впустив мене і я впала.
Пен:Це заборонений прийом.
Я:Про це не йшлось.
Пен:Ну все,ти напросилась.
Тепер удари наносив він. Я старалась оборонятись,але шатен все ж повалив мене на землю,не розгубившись - ногами я обхватила його шию і приклавши силу - натиснула на його сонну артерію та ще одну точку. Від цього Пітер відключився.
Я встала. Переживала тільки за одне - щоб він не здох від цього. Але він здається невмирущий - як мінімум живучий.
Я ледве підняла його,взяла під плече та потягнула до Емми та Крюка.
Емма:Що це із ним?
Я:Ми дурачились...
Крюк:А мені здається ти відключила його.
Я:Ну це також правильний варіант. Слухайте,він не хоче,щоб я розмовляла із вами обома,але поки... У нас є шанс - розкажіть мені про вашу... Загублену дочку.
Емма:Ну... Для початку поклади його на землю. Та сідай поряд.
Я:Ага.
Я сіла біля них та поклала голову Пітера собі на ляжки.
Крюк:А це навіщо?
Я:Щоб зручно було
Крюк:Пульс перевіряла?
Я:Ага. Він живий. Тож... Розкажіть,як ви втратили доньку.
Емма:Було це давно. 18 років тому якась чаклунка наклала закляття на все містечко - тоді я якраз народила немовля - дівчинку. Її шукала та відьма,наша дочка була потрібна їй для абсолютної влади,а наша дівчинка була онучкою Білосніжки.
Я:Тобто ви її дочка? Дочка Білосніжки?
Емма:Так... Тож... Крюк,твоя черга розповідати.
Крюк:Задля збереження добра нам довелось віддати її в сім'ю якогось багатого подружжя,щоб вони виховали її та вона мала все. Я переживав,щоб вона не була розбалуваною через багатство.
Але це вже не важливо. Після того ми вже не бачили доньку. Через кілька років закляття розрушив... син Емми - Генрі.
Емма:Не мій - а наш.
Крюк:Але я не його батько.
Емма:Але ти був із ним та частково виховував.
Крюк:Він вже був дорослим.
Емма:Але це ти навчив його розважатись,їздити на машині, курувати кораблем і підкатувати до дівчат.
Крюк:Ну гаразд,але останнє йому точно знадобиться.
Емма:Ии відійшли від теми... Тобто Генрі - брат нашої доньки.
Я:Як її звуть?
Емма:Ми назвали її.
Пен:Що за срань?
Крюк:Прокинувся.
Пен:От чорт... Живіт болить і голова...
Я:Ти здохнеш післязавтра.
Пен:Твоя підтримка особлива Фібс...
Емма:Фібс?
Пен:Фібс? Я сказав Фібс? Видно помилився... Керт...
(Пошепки):Підіграй мені.
Я:Що за Фібс? Любовниця твоя?
Пен:Неа.
Я:А хто?
Пен:Стриптизерша на прокат.
Я:А... Тоді ясно... Круто.
Пен:Ходімо Керт.
Я:До вечора.
Ми пішли до озера.
Я:Стриптизерша на прокат? Ти серйозно?
Пен:А хіба це не так?
Я:Ні. Ну гаразд,а чому Керт?
Пен:Не знаю. Перше,що спало на думку.
Я:Ну гаразд. Мені вдалося тебе перемогти
Пен:Я піддався.
Я:Та ну? Ти просто програв. Визнай це.
Пен:Я піддався!
Я:Як знаєш. Але все ж... чому стриптизерша?