Ти - 17 річна дівчина Фібі. Одного разу до тебе в гості прийшли родичі із дітьми,ти прочитала їм казку про Пітера Пена,а коли вони пішли,то сказала слова :"я вірю в тебе,Пітер Пен",посміхнулась та далі продовжувала прибирати кімнату. Але виявляється...
Я прокинулась від жахливих криків. Загублені стрибали навколо мене. Я:Чого так рано? Девін:Рано? Вже 5 година ранку Фелікс:Пітер бажає тебе бачити. Зараз буде гра,тож одягайся,ми чекатимемо. Я:Але у мене немає із собою одягу. Фелікс:Він тобі передав одяг. Він кинув мені речі. Я спіймала,а хлоці вийшли. Тоді я переодягнулась
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
та вийшла назовні. Пен:Ось і героїня нашого шоу. Я:Чому одяг такий відкритий? Пен:Це і ще закритий. Тож...Я дуже люблю дивитись на страждання інших,але не цього разу. Тож... загублені, оголошую гру. Всі почали переглядатись,терти долоні та посміхатись. Пен:Фібі,я даю тобі 15 секунд,а ти маєш заховатись. Хто знайде тебе - того ти і власність. Я:Я не власність! Пен:Мій острів - мої правила. Я:Не подобається мені це. Пен:1... Я:Я не гратиму в це. Девін:Біжи! Пен:2 Я:А я кщо хтось мене спіймає,то що? Пен:То ти змушена будеш виконувати все,що тобі кажуть.. Не заговорюй мене. Все. 4! Я що духу кинулась в ліс. Я почула:За нею! Тоді почала лізти на дерево,на саму верхівку. Пен:Винахідливо. Налякавшись я впала,але Пітер вже з'явився на низу і спіймав мене. Пен:Тепер ти офіційно моя. Я:Не дочекаєшся! Я зстрибнула з його рук і побігла. Оглянулась назад я впала і поранила руку. Коли повернула голову назад - тут стояв Пен. Пен:Я ж казав,що знайду тебе. Це мій острів. Я знайшов її!!! Всі збіглись навколо нас. Фелікс:У неї крові багато,аж до ліктя, слід перебинтувати. Пен:Сам знаю. Тепер вона моя. Сьогодні біля вогнища святкуватимемо це. Всі із криками розбіглись. Пен:Дуже боляче? Я:Ну знаєш,приємно. Пен:Весело,що така іграшка тепер моя. Я:Я тобі не іграшка! Пен:Говори,як хочеш,запевняй себе у цьому,але ми обоє знаємо,що це не так... Гаразд,дай руку. Я:Неа! Пен:Чому це? Я:Ще здохну,не треба,дякую. Пен:Дай руку,перебинтую! Я:Я краще власну стопу зіжру,ніж тобі довірюся. Пен:Як хочеш. Хлопець взяв мене на руки та за мить - ми в його будиночку. Я:Чорт! Пен:Ну ти чого? Не зроблю я тобі нічого поганого,клянусь. Я:Ну гаразд. Він дістав спирт,ватний диск, тряпочки та еластичний бинт. Зволожив тканину та почав витирати руку від крові. Коли витирав,його погляд був спрямований зовсім не на руку. Я:Ей,мої очі вище! Так от для чого цей сраний одяг. Пен:Ти - моя. Куди хочу - туди й дивлюсь. Запам'ятай це і краще не чини мені опір. Домовились? Я:Ага... Шатен перебинтував руку. Згинати її я не могла. Пен:Будиночок тобі не потрібен. Я:Що? Пен:Спатимеш зі мною тут. Я:Не хочу! Пен:Я теж багато що не хочу чи хочу,а хочу не менше. Я:Невже? І що ж ти хочеш? Пен:Тебе. Я:Іди нафіг! П'ять метрів,п'ять метрів!
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Пен:Буде весело. Щоб ти нікого не спокушала - візьми кофту Дінь - прикрийся. Я:Пфф... Дуже то і треба... Пен:Постріляймо з лука? Я:Ні,з пістолета,автомата чи щось того типу маєш? Пен:На диво так. Ми вийшли на вулицю. Пен :Стріляй! Я почала стріляти в ціль. Всі загублені замовчали. Пен в той час дивися на мене
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
... Фелікс:Три постріли-три попадання! Що за фігня? Пен,будь обережний,ато застрелить тебе посеред ночі.
*** Вечір. Багаття розпалили,всі почали стрибати навколо вогнища. Пен:Ходімо веселись! Я:Не хочу! Пен:Це свято в твою честь. Він знову дістав цю флейту(не знаю,як воно називається) і почав грати
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Всі танцювали під цю музику,але сьогодні мені було не до розваг. Я пішла глибоко в ліс. Те що я пішла - ніхто навіть не помітив. Я дійшла до якоїсь водойми,звідти виплила... Русалка... Але після побаченого мною за ці два дні - мене вже нічому не здивувати. Русалка:Я Аріель,а ти? Я:Фібі... Арієль:Хочеш поплавати? Я:Не проти... Арієль:Як ти пішла непоміченою? Пітер Пен же ж нікого не відпускає. Я:Просто пішла- він уваги не звернув. Арієль:Ходімо поплаваємо! Я стрибнула в воду,трохи прижмуривши очі я побачила всю красу природи підводного світу. Навколо було багато водоростей, багато рибок. Ми обплили досить велику територію. Але тут щось почало тягнути мене мов магнітом до берега. Коли я вже опинилась там,то побачила... Пена Пен:Далеко зібралась. Я:Не далеко.Залиш мене! Чортів Пітер Пен! Він на руках відніс мене в будиночок (я повністю була мокрою). Він дав мені одяг,я переодяглась та лягла спати на край ліжка,адже ліжко було одне - а нас - двоє. Та заснула
