(Вибачаюсь за стислість)
Минув тиждень життя в Сторібруці.
За цей час я встигла з усіма познайомитись:З Білосніжкою та принцом,Рубі та її бабусею,але найкращі стосунки у мене були із Реджиною, Генрі та Румпельштільцхеном.(хз чи правильно написала ім'я)
Реджина та Румпель навчали мене магії,виходило у мене досить добре. Але я ніяк не могла прийняти той факт,що Румпель - син Пена. І те,що йому (Пітеру) 360 років - просто змусило мій мозок димітися в буквальному сенсі.
Ми часто розмовляли із братом,зараз твоє,але тепер розмова була іншою:
Генрі:Ти так часто говориш про нашого прадідуся,що я вже хочу все знати,розповідай.
Я:Ну гаразд,бо я сама вже від шоку відхрджу. Вийшло так,що... Я знаю,що це дивно звучить,але ми зустрічалися. - Про те,що він мій родич я не знала, тому Генрі не думай...
Генрі:В сенсі ''зустрічалися''?
Я:Ну так вийшло. Я зустрічалась із ним,поки на острові не з'явилась... Вибач,але іншого терміну крім ШАЛАВА я підібрати не можу.
Генрі:Я зрозумів. Можна сказати,вона відбила в тебе хлопця.
Я:Якось так,тільки батькам не кажи.
Генрі:Вони не знають?
Я:Неа. Слухай,тобі 19,коли познайомиш мене з дівчиною?
Генрі:Завтра.
Я: Опиши мені її,бо здохну з цікавості.
Генрі:Ну... Вона брюнетка, блакитноока...
Я:Одягається як на зйомки в порно і її звуть Лорі?
Генрі:Ні,це її сестра,а вона - Лілія.
Я:В сенсі її сестра?
Генрі:Ну в прямому. Що правда її сестри немає вже близько двох тижнів.
Я:Це та шлюха,от же ж...
Генрі:А звідки ти її знаєш?
Я:Вона почала зустрічатись із Пеном. Але Генрі,зауваж,що одружитись може тільки хтось один із вас. Або Пітер,або ти,тому що і вони дві,і ви двоє - рідня.
Генрі:Я зрозумів.Слухай,а ти... Читала пророцтво?
Я:Ну йобаний карась! Яке ще пророцтво? Чому наш розмова схожа на ''запитання й відповіді'',або ''давай перескочимо тему''?
Генрі:Не знаю.Про найсильніше подружжя,в яких згодом народиться наймогутніша дочка із поєднанням сил їх обох.
Я:Круто,але вона вже є -це наша матір.
Генрі:Ну якби не так. Вона також сильна,але дівчинка ще не народилась Це батько Румпеля і... Ім'я дівчини не відомо.
Я:Не знала,що та... повія настільки сильна.
Генрі:Ну не знаю.
Я:Ходімо до моря,там досить спокійно, хочу послухати плюскотіння хвиль
Генрі:Гаразд.
Коли ми вже наближались до моря, як звідти почали бігти люди.
Генрі:Що таке?
Якась тьотка:Море піднімається,там якийсь прохід зробився.
Я:Портал?
Якась тьотка:Так,саме такий,з якого повернулись Емма,Крюк та їхня дочка.
Хвилі почали битись об берег і тут вже нікого не було,тільки ми з Генрі.
З порталу з'явився Пітер.
Пен:Скучила?
Я:Та ну нахер.
Пен:Думала не знайду?
Я:Звучить не так кльово,як в ужастиках,але якщо чесно,то думала, що ти мене і не пам'ятаєш зовсім.
Пен:Пропоную все обговорити.
Я:Я пропоную інше.
Я взяла Генрі за руку та присферелася у крамницю Голда.
Я:Діду,виручай.
Румпель:Крамниця зачинена. ''Діду'' звучить так,немов би я старий.
Я:Ну взагалі так і є. Коротше...
Румпель:Взагалі це незвично,але мені подобається.Якщо ви щось наробили - розхлюпуйте самі.
Я:Не ми.
Генрі:Пен - він повернувся.
Вираз обличчя Голда вмить змінився із байдужого до схвильованого.
Румпель:Де він?
Я:Був біля моря.
Румпель:Чекайте тут,поки я не повернусь,доти зателефонуйте Реджині та Еммі - взяв він якийсь порошок у долоню та вибіг з крамниці.
Я:І що це означає?
Генрі:Те,що в нас проблеми. Я подзвоню Реджині,а ти - мамі.
У відповідь до наших слів були не надто хороші коментарі.
Я:Ну що там?
Генрі:Реджина каже,що виїзджає,а мама?
Я:Уже майже на місці.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Світ Пена
FanfictionТи - 17 річна дівчина Фібі. Одного разу до тебе в гості прийшли родичі із дітьми,ти прочитала їм казку про Пітера Пена,а коли вони пішли,то сказала слова :"я вірю в тебе,Пітер Пен",посміхнулась та далі продовжувала прибирати кімнату. Але виявляється...
