Світ Пена

Шалава 12

Пен:Слухай,у тебе вигляд не з найкращих,ти вся біла. Що з тобою?
Я:Мене... Тошнить! - я побігла в туалет,мене знову вирвало.
Коли я повернулась в кафе зайшла мама,бабуся із дідусем,Реджина і Генрі в тому числі.
Я потягнула Пена за собою зайшовши в якісь двері.
Пен:Знаєш,тобі вже через місяць 18.
Я:І що з того?
Пен:Тоді ми зможемо завести дітей.
Я:Ти хочеш дітей?
Пен:А чому б і ні,Фібс,ти будеш хорошою матір'ю. А ти їх хочеш?
Я:Дітей? Звичайно,але...
Пен:Цссс! - Він закрив долонею мій рот та показав очима на замок,який має відчинитися.
Я швидко присферела нас на вулицю.
Пов:Реджина
Я:Я знаю як відправити Пена на той світ
Емма:І як же ж?
Я:Слід зварити зілля,але є одне ні.
Сніжка:Яке?
Я:Потрібно сльозу людини із найбільшим горем.
Девід:У нас таких немає,хіба що Генрі.
Я:Його біль сильна,але двічі вона не подіє.
Румпель:Я можу вам допомогти. - сказав він це підійшовши до нашого столика.
Емма:Ми слухаємо.
Румпель:Слід просто знайти людину та перетворити її на мого батька, вбити, закликати Фібі і все.
Емма:Ми не вбиватимемо людей.
Я:І кого ти пропонуєш?
Румпель:Авґуст,йому слід померти, щоб знову стати нормальним,а не деревом.
Сніжка:Якщо це не зашкодить йому,то гаразд.
Я:Зілля я зготую,решта - за вами.
Румпель:Приступимо просто зараз.
Пов:Фібі
Мені прийшло сповіщення від Генрі: " Приходь до зачарованого лісу,на нашому місці"
Коли я присферелась,то переді мною була мама,Реджина,бабуся з дідусем.
Я:Що таке.
Реджина:Румпелю...
Він зайшов перед нами із Пітером
Я:Ні! Відпустіть його!
Румпель:Оу... А в мене були на це інші плани.
Він прив'язав його до дерева,а я... Я не могла поворухнутись,адже Реджина тримала мене.
Я:Ви ж не...
Емма взявзяла пістолет та прострелила йому живіт.
Я:Нііііі!
Реджина:Вибач... - Вона пустила мене
Я підбігла до майже бездиханного хлопця:Ми впораємось,я... Я відвезу тебе до лікарні. Я обіцяю.
Пен:Фібс я... - З його уст це було останні слова.
Його пульсу та ударів серця не було чутно.
Я:Ніііі! По щоках покотились гарячі сльози.
Я:Це все ви! Це все ви,я ненавиджу вас. Піт,отямся! - Я почала робитиму масаж серця.
З моїх щік всі сльози направились до казанка.
Я:Це все заради вашого дурного зілля! Я ненавиджу вас,я ненавиджу всіх вас! НЕНАВИДЖУ!!!
Через секунду в мене з'явилась така ж рана,як і в хлопця.
Пов:Емма
Я:Хіба він не мав перетворитись на себе?
Румпель:Мав,але... Чорт! Що з нею?
Вони всі підбігли до дівчини,вона лежала,немов мертва,а Пен - встав.
Пен:Вистава гарна,гарно продумано, але от,ви забули одну деталь.
Румель:Що? Чому це знову ти? Де Авґуст?
Я:О,тут все просто,я чув вашу розмову, тому поки ви вийшли я відправив Авґуста додому,а сам став на його місце, а точніше на своє. Ви нічого не запідозрили,але забули одне. Мене вбити не можна,тільки витягнувши серце. І ваша ''типу Фібі'' чомусь цього не знала.
Я:Типу Фібі?
Румпель:Це справжня Фібі!
Пен:Чорт! Якби ви знали... Я зв'язав себе із Фібі. Помираю я - помирає і вона,але я невмирущий,а от вона... Та ви взагалі відсталі в розвитку? Можна було б поцікавитись.
Він взяв дівчину на руки та зник в повітрі.
Я:Ні... Що тепер робити?
Реджина:Еммо,все добре!
Я:Ні,нічого не добре,дочка мертва!
Реджина:Ти бачила обличчя Пена, він любить її,чуєш,а це означає,що вона житиме.
Я:Любить! Мені це не подобається! Закохатися в... Родича... Та ще й лихого,та щоб її...