Мій рюкзак!
У ньому мої гроші та мій годинник! Заднє сидіння гіганта, якого Каллум Роял називає автомобілем, є розкішнішим, ніж будь-що, до чого моя задниця коли-небудь торкалася за все своє життя. Шкода, що я не встигну цього оцінити. Я пірнаю до ручки дверей і тягну за неї, але ця чортова штука не відкривається.
Мої очі переводяться на водія. Це не розсудливо, але в мене немає вибору - я кидаюся вперед і хапаю за плече водія, чия шия така ж велика, як моє стегно.
- Повернись! Я маю повернутися!
Він навіть не здригається. Він ніби з цегли. Я тягну ще кілька разів, проте я вже майже впевнена, що навіть якщо вдарити цього хлопця ножем у шию - і, можливо, навіть тоді - він не ворухнеться, якщо йому не накаже Роял.
Каллум не відсунувся ні на дюйм від заднього пасажирського сидіння, і я змирююся з тим, що не вийду з машини, поки він не дозволить. Я тестую вікно, щоб впевнитися в цьому. Воно залишається закритим.
- Замки безпеки від дітей? - бурмочу я, хоча вже знаю відповідь.
Роял ледь помітно киває.
- Між іншим, так. Думаю, мені досить сказати, що ти не виберешся з машини до кінця нашої подорожі. Ти шукаєш ось це?
Мій рюкзак приземляється мені на коліна. Я ледь стримую бажання розстібнути його й перевірити, чи забрав він мої гроші та посвідчення особи. Без того й іншого я опинюся в його повному володінні, але я не хочу щоб він дізнався про мене ще більше, поки не з'ясую склад його розуму.
- Послухайте, пане, я не знаю, чого ви хочете, але очевидно, що гроші у вас є. Там є багато проституток, які зроблять все, чого б ви тільки не захотіли, і не створюватимуть вам при цьому юридичних проблем, які можу створити я. Просто висадіть мене на наступному перехресті, і я обіцяю, що ви більше ніколи про мене нічого не почуєте. Я не піду до копів. Я скажу Джорджу, що ви були давнім клієнтом і ми вирішили всі свої проблеми.
- Я не шукаю проститутку. Я тут через тебе. - Після цієї зловісної заяви Роял знімає піджак і пропонує його мені.
Частково я хотіла б бути сміливішою, але сидіти тут, у цій супер шикарній машині, перед чоловіком, якому я щойно танцювала стриптиз, змушує мене відчувати себе незручно та відкрито. Я б зараз віддала все за пару бабусиних панталонів. Неохоче надягаю піджак, я не звертаю уваги на сильний біль, який завдає мені корсет, і міцно притискаю лацкани до грудей.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Паперова Принцеса
General FictionЧерез два роки після смерті матері Елла дізнається, що та встигла повідомити її батькові, якого дівчина ніколи не бачила, про те, що той має доньку. Стів О'Халлоран не встиг розшукати Еллу, бо трагічно загинув. Виконуючи останню волю друга, мільйон...