Рід не дивиться на мене всю подорож до берега і потім, коли ми поверталися додому. Його задумливе мовчання говорить досить голосно. Він розлючений і залишиться таким ще довго.
Я не йду вечеряти, посилаючись на сонячний удар, тому що не можу витримати повну трапезу з Рідом, який буде або ігнорувати те, що я існую, або штовхати мене при кожній нагоді.
Я знаю, що сам затягнула себе в цю ситуацію, але коли навіть Істон сердито спостерігає за тим, як я прямую до своєї кімнати, я думаю, чи не припустилася помилки.
- Я думав, ти не збираєшся спати з моїм батьком, - шипить він, коли я проходжу повз нього в коридорі.
- Я цього і не робила. Я просто хотіла, щоб Рід так думав. - Коли Істон все ще сумнівається, я зітхаю. - Все, що ми з Каллумом, - це розмовляли про Стіва.
І твою матір, але я думаю, що Істону це не сподобається в його нинішньому настрої.
Його анітрохи не заспокоїло моє зізнання.
- Не грай у ігри з моїм братом. Ти його тільки розпалюєш, і тепер йому доведеться якось впоратись з цим.
Я бліднішаю.
- Що ти маєш на увазі? - Я питаю, але боюся відповіді. Він біжить до Еббі? Через це мені хочеться блювати на кросівки Істона.
- Не зважай. - Він відмахується від мене. - Вам двом слід або потрахатися, або триматися подалі один від одного. Я би віддав свій голос за другий варіант.
- Відмічено. - Я відкриваю двері спальні, але Істон хапає мене за руку.
- Я серйозно. Якщо тобі хтось потрібен, просто приходь до мене. Я нічого не маю проти тебе.
Тьфу! Як же мені набридли ці Рояли!
- Господи, Істоне, це так щедро! Чи має термін придатності твоя сексуальна пропозиція з жалю? Чи це купон, яким я можу скористатися, коли захочу?
Я тупаю в свою спальню і грюкаю дверима перед його розгубленим обличчям. Ще рано, але я вирішую лягти спати, тому що мені потрібно бути в пекарні до того, як зійде сонце, а потім у школу, а в цьому будинку немає людини, з якою я хотіла б зараз поговорити.
Я заповзаю під ковдру й змушую себе заснути, але весь час прокидаюся через лязгання дверима й тупотіння ніг біля моєї спальні.
Пізно вночі я чую шалений шепіт в коридорі. Той самий лютий шепіт, який я чула минулої ночі. Істон та Рід про щось сперечаються. Я перевіряю час. Це приблизно той самий час - відразу після півночі.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Паперова Принцеса
General FictionЧерез два роки після смерті матері Елла дізнається, що та встигла повідомити її батькові, якого дівчина ніколи не бачила, про те, що той має доньку. Стів О'Халлоран не встиг розшукати Еллу, бо трагічно загинув. Виконуючи останню волю друга, мільйон...