Ми померли цієї зими...
Так раптово і досить незграбно.
Дехто навіть не бачив пітьми
На обличчях убивць незугарних.
Нас усіх закопали живцем
У засніженій горем могилі.
Тільки той, хто давно був мерцем,
Не відчув, що лежить в домовині.
Та даремно снаряди летять –
Тіло смертне, а дух не убити.
Тож нехай вороженьки тремтять –
Гнів відчують і правнуків діти.
