Драміона. Замальовки.

2.

Пройшов лише тиждень, відколи Драко почав працювати на посаді аврора. Аж ось він вихором залетів у кабінет цілительки Ґрейнджер.

Як головна цілителька з питань травм та пошкоджень, пов'язаних з аврорами, вона звикла бачити різні типи ран – починаючи від кривавих укусів Мантікори до невідомих проклять.

Але з таким вона зустрілася вперше. У Драко Мелфоя була скіпка.

— Вибач, але я не розумію, навіщо ти сюди прийшов, — недовірливо сказала Герміона.

— Це до біса боляче, — заскиглив Драко. — Я не можу більше терпіти.

— У тебе всього лише шпичка.

— Так, Ґрейнджер, у мене з пальця стирить шматок дерева, тому зроби мені ласку і дістань його!

Герміона закотила очі, повертаючись до своєї шафи, аби дістати звідти пінцет.

— Мерліне всемогутній, що це? — зойкнув її драматичний пацієнт. — Ти будеш мене різати?

Вона похитала головою, прикусивши язика.

— Ампутація?! — вигукнув Драко.

Вона відкрила рота, щоб відповісти, але сьогодні хлопець був у гуморі.

— Я ж все ще зможу бути аврором без пальця? Йосип драний, це був мій улюблений.

— У тебе є улюблений палець? — засміялася Герміона. Драко несхвально зиркнув у відповідь на її байдужість, і вона швидко протверезіла. — Я не буду його ампутувати.

— Для чого вони тоді?

Вона взяла його палець у свою руку, наблизившись з маґлівським пінцетом у руках.

— Для того, аби допомогти мені вхопити скабку і я змогла її витягти. З тобою все буде гаразд, Мелфою. Це займе лише хвилину.

Здається, їй вдалося його заспокоїти, тому спромоглася розпочати роботу.

На мить кабінет занурився у тишу, поки Герміона витягала шпичку з подушечки його пальця. Він спостерігав, як ніжно вона клопоталася біля нього, захоплюючись тим, наскільки вона змінилася за роки їх знайомства.

Нарешті, вона наважилася поставити запитання, яке моталося на умі.

— Ти ж знаєш, що робота аврором передбачає чималу кількість травм, так?

— Знаю. Але я не планую дістати травму.

— Ніхто не планує дістати травму, — глузувала Герміона, відкидаючи скіпку на паперовий рушник перед собою.

Вона дістала пластир і обмотала його навколо пальця.

— Що ж, тепер ти повністю здоровий. Дуже рада, що ти вижив. На мить мені здалося, що ми тебе втрачаємо.

Драко оглянув свій палець із легкою посмішкою:

— Навіть якщо я поранився ненавмисне, принаймні тепер знаю, що маю компетентного цілителя.

— Якщо висновок виходить з моїх навичок видалення колючок, у тебе досить низькі стандарти щодо цілителів.

Хлопець знизав плечима, відводячись зі стільця.

— У будь-якому випадку, дякую.

Герміона з хвильку вагалася, поки він йшов до дверей, перш ніж вигукнути:

— Зачекай, Мелфою! Я... у мене є дещо для тебе.

Порившись у шухляді, вона дістала простий браслет – чорний шкіряний шнурок.

— Це тобі, — сказала вона, простягаючи йому браслетку.

— Дорогоцінності, Ґрейнджер? Зазвичай їх дарять трохи згодом, у розпал женихання, — дражнив Мелфой.

Герміона закотила очі.

— Це моя нова розробка. Його вже протестували, тож він повністю безпечний. Але Міністерство проведе ще кілька перевірок, перш ніж запровадити його як необхідну складову обладнання для аврорів.

Вона продовжила, ніяковіючи під його поглядом з цікавинкою.

— Він зачарований запобігати більшості пошкоджень. Не всі поранення, тому варто бути на осторозі, однак він зможе попередити легкі травми та пом'якшити наслідки більш серйозних. Не діє на прокляттях, але допоможе при укусах і порізах. І скалках.

Драко оглянув браслет з дивним виразом обличчя, перш ніж вдягнути його на зап'ясток.

— Дякую, Ґре...Герміоно. Щиро дякую.

Її щоки залилися теплом.

— Дрібниці. Якщо будеш бігати до мене з кожною подряпиною, у мене не буде часу займатися іншими справами, — вона сподівалася, що він не зміг розпізнати у твердженні лише частину правди.

— Точно, дякую. Я зроблю все можливе, аби уникнути неприємностей.

Зачинивши за собою двері, Драко одразу почав перебирати в голові варіанти незначних, але доволі вагомих травм, які можна було б використати як привід, аби знову побачитися з Герміоною.

https://twitter.com/lexdlm/status/1543332113029558272?t=Z5fKO-BIuTOdR8V4BpZbmA&s=19