Драміона. Замальовки.

8: Casual

Теги: Герміона Ґрейнджер, Рон Візлі, Пенсі Паркінсон, Драко Мелфой, Вечірка на День народження, Драко у костюмі, Обопільні Терзання

— Тільки Мелфой міг вдягнути костюм-трійку в парк.

— Можливо, Пенс не сказала йому, що ми планували звичайний пікнік. 

Рон закотив очі, як і кожного разу, коли Герміона псувала можливість поскаржитися на Мелфоя.

— Він вдягнувся так само минулого року, пам'ятаєш? На твій День народження у "Дірявому".

— Точно, на ньому був той костюм з підтяжками. Що ж, це підтверджує мою думку: можливо, він просто не знав.

Рон роздратовано пирхнув:

— Якщо ти так впевнена, що він – просто жертва обставин, чому не підеш і не повідомиш його? — кинув виклик рудий, добре знаючи, що подруга не встоїть.

Лишивши Візлі без відповіді, Герміона забрала склянку з напоєм у нього з рук та попрямувала до Мелфоя, який відійшов від невеликої групи слизеринців, щойно побачив її, аби зустріти на півдорозі.

— З Днем народження, Ґрейнджер. Дякую за запрошення, — сказав він, посміхаючись. 

— Дякую, Мелфою. Мені шкода, що Пенс не попередила тебе, що нема потреби святково вбиратися.

Він оглянув свій костюм з невеликою краплинкою розгубленості на обличчі:

— Я не святково вбраний, я лише вдягнув той костюм, який тобі подобається, чи не так?

— Що?

— Якось ти сказала, що саме цей відтінок синього робить мої очі більш сірими, і що він мені пасує.

Ну, вона справді таке казала кілька місяців тому, але під впливом вогневіски. Її втішала думка, що він був п'янішим за неї, але, вочевидь, недостатньо підпитим, аби забути її слова. 

— І минулого року в "Дірявому" ти сказала, що тобі подобається, як виглядають підтяжки разом з жилетом, тож...

Вона відчула, як рум'янець вкриває щоки.

— Ти вдягнув костюм для мене?

Він знизав плечима.

— Подарунку я не приніс, тому принаймні можу порадувати тебе своїм виглядом.

Вона завагалася, потім злегка хихикнула, намагаючись зрозуміти: він фліртував чи просто зухвало поводився? 

Знаючи Мелфоя, певно, тут поєдналися обидві риси. 

— Занадто самовпевнено думати, що мені подобається на тебе дивитися.

— А тобі не подобається?

Він підвів брову, у той час як її думки у мозку верещали: "так, мені подобається!!", але дівоча гордість вчасно стулила їй пельку, тому вона лише відпила з келиха замість відповіді. 

— Зрештою, я лише намагаюся бути справедливим, — промовив блондин.

Черга підіймати брову перейшла до Герміони, а він сприйняв жест як мовчазне запитання:

— Минулого тижня я зробив тобі комплімент, коли на тобі була ця сукня, до того ж, я казав Пенсі, що мені подобається, коли ти вдягаєш ці туфлі, тому буде справедливо, якщо я поверну те, що сама віддаєш.

Вона захлинулася своїм напоєм, і Драко ніжно поплескав її по спині.

— Однак, День народження сьогодні у мене, —  пробурмотіла Герміона, відчуваючи неабияку сміливість, — тож я повинна отримати більше, ніж просто належне.

Він підійшов ближче та заклав кудряве пасмо їй за вушко. Від його дотику на шкірі дівчини виступили сироти.

— Гадаю, мені доведеться заплатити за вечерю.

 Він промовив це стверджувально, але Герміона побачила у сірих очах натяк на запитання.

— Гадаю, тобі доведеться.

https://archiveofourown.org/works/37808701/chapters/94403077