An unforgettable trip

Пролог

Чи чули ви колись справжню тишу - без шуму двигунів, співу птахів, гомону людей? Нічний Гайд-парк - ідеальне місце для цього. Коли навколо немає ні душі, і ти розумієш, що ти по-справжньому один.

Лондон - стереотипне місце для чергового успіху Шерлока Холмса. Та ця історія все-таки не про нього.

Таких, як вона ніхто ніколи не помічає. Вони завжди залишаються невидимками на шкільних фотографіях, виявляються подругами тих симпатичних дівчат, яких усі знають і поважають, або й то подругами тих подруг. На них ніколи не звертають уваги в шумних компаніях, на вечірках. Ніколи не запрошують на дні народження. Але ця дівчина не відноситься до низів суспільства: ботанів, відлюдників чи тих, хто планує одного разу захопити космічний корабель під час гри в чергову комп'ютерну гру.

Так от, наша героїня, як раз і є та сама "золота середина", на яку сподівається все старше суспільство, "наше майбутнє", говорять вони. Можливо, це правда, але от не про Ізабель. Бель, як кликали її батьки, або ж Іззі, ім'я яке дав їй найкращий друг, який врешті-решт теж покинув її, не була звичейною сірою масою. Кучеряве руде волосся, зелені очі, спортивна фігура, яка є наслідком 6 років балетної школи та власний стиль в одязі, виділяли цю юначку між її однолітками, які в свою чергу могли похвалитися модельною зовнішністю, або ж новою парою туфельок від Louboutin.
Белль не була першою в класі, або ж в числі претендентів на виліт з навчального закладу. Так вона приділяла увагу навчанню, але для того, щоб нею були задоволені батьки, адже вони - її все. Були предмети в коледжі, які дівчина любила і з радістю їх відвідувала, та не всі.

Її життю могли б позаздрити інші. Улюблениця батьків, відміниця у школі, жага сцени і очевидний талант.

Так от, Ізабела, звичайне ім'я для жителя Америки. Американка? До чого ж тут тоді Лондон?!