An unforgettable trip

Розділ 3

Pov Ізабель
Ми ніколи не задумуємось, наскільки наше життя непередбачуване, але бувають моменти, коли ти розумієш, що кожна мить - унікальна, і вже ніщо не зможе повернути її назад. Коли ти читаєш книжку, чи дивишся фільм, і доходиш до найцікавішого моменту, то освідомлюєш, що ці емоції вже не повернеш, що ти повинен їх берегти. Коли ти втілюєш мрію всього життя в реальність, ти відчуваєш, що почуття, які охоплюють тебе в цей момент- неповторні, і потрібно оберігати їх до кінця життя. Жодна фотографія, жоден автограф ніколи не замінить вам того, що ви побачили, почули, чи тої розмови, яка сталась. Тому що, все це - унікальні події. Але в наш час, ми перестали цінувати всі ці речі, адже тепер все таке буденне і звичне для нас, що дивуємось ми тільки тоді, коли виходить новий серіал на ABC FAMILY, або ж ще хтось летить в космос.
Ми забуваємо про звичні радощі життя, такі як дитячі веселощі, або ж прості давно забуті мрії. Тому зараз, дивлячись на Лондон, я розумію, що моє бажання побачити світ - не є марним. Те, чого я так прагнула все дитинство і нарешті досягла, тепер збувається, і я цьому несказанно рада.
Зараз ми на величному London Eye, і я щаслива, що знайшла людей, з якими можу розділити цей момент. Людей,які є для мене важливими.
- Ей, ти чого?,- почувся десь збоку голос Кетрін. Я й не помітила як задивилась на це чудесне місце, яке вже цілий місяць вражає мене своєю красою, і не перестає цього робити й досі.
- Та щось задумалась. Досі не можу повірити, що я зараз тут,- мої слова - чистісінька правда. Для мене це важко, але я ні про що не жалію - що зроблено, те зроблено і вже нічого змінити не можна. Принаймі так я вирішила для себе.
- Ходімо, нам ще потрібно зайти у Музей мадам Тюссо,- мовила Рубі.
Цей день один з небагатьох, коли ми зібрались усі разом. Адже у мене завжди немає часу - навчання, потім робота чотири рази на тиждень, а потім мої щоденні самотні прогулянки по вечірньому Лондоні, кава завжди з різних кафе на виніс і знову додому, щоб заснути під час читання чергової книжки. Той день закінчився добре у всесвітньо відомому музеї воскових фігур. Але, на жаль, всьому настає кінець, тому вже за три години я була вдома.
  Лоднон. Ноттінг-Хілл. Кларендон. Четвер. 02.04.15. 6:44
Кожен ранок проходить, як за сценарієм:я прокидаюсь, кухня, гардеробна і в Ладброк парк - тільки пробіжка може допомогти мені до кінця прокинутись зранку. Коли я бігаю, то можу впорядкувати свої думки, тому я вирішила не зраджувати традиціям і тут. Хтось може сказати, що нічого не змінилося, та ж сама рутина, що й була в Америці, та принаймі тут це приносить мені задоволення.  Прийшовши додому, я прийняла душ і пішла приготувати собі одяг на сьогодні. Цей день у мене майже вільний, тому я хочу поїхати кудись за місто, щоб подивитись околиці столиці, але досі не можу вирішити з транспортом.
- Привіт Роуз. Дай мені, будь ласка, подвійне латте і швецький пончик,- з Роуз я познайомилась в цьому кафе "Палвін Джі". Вона вчиться на архітектора, і це того варте, її картини - це просто щось неймовірне.
- Так, звичайно, а ти не розтовстієш - їсти їх кожного ранку?!,- запитала вона з нотками сарказму в голосі.
- Ех, хороший обмін речовин, мені б не завадив,- відповіла я, теж жартівливим тоном.
- У нас сьогодні спільна література, ваш викладач захворів, тому пари проводить містер Едвін,- насправді, я дуже люблю об'єднані уроки, адже теми на них справді цікаві, і такі уроки приносять величезну насолоду.
- О, це дійсно чудово. Недаремно я вчора цілий вечір присвятила читанню "Гамлета", хоч він і є невеликий за обсягом, і ми його проходили ще в школі, мені потрібно було освіжити пам'ять,- я любила цей твір, для мене він набував якогось особливого характеру під час читання. Ну що ж, цей день стає все кращим і кращим.
- Бель, слухай у тебе є якісь важливі плани після університету? Моя мама живе за містом, і просить терміново приїхати. Даніель не може, а провести півтори години в самоті не дуже хочеться, то як?,- я не знала що на це відповісти, адже мені було якось незручно, та така можливість могла більше ніколи не випасти, тому я й погодилась,- Ну от і чудово, тоді зустрінемось після пар на стоянці. Почекаєш зараз мене - у мене сьогодні немає зміни, просто Анабель попросила її підмінити 10 хвилин.
- Так, звісно,- ну ось і все, мій день розписаний, залишається тільки слідувати всім його пунктам.