Лісова історія кохання ЗАВЕРШЕНО

Частина 10

Через якийсь час Луна заснула прямо в хлопця на плечі. Пейтон в цей момент переписувався з Діланом.

Переписка:

Пейтон: брат, все ок. Ми з Луною загубилися в лісі, але вже все добре. Я викликав таксі. Через хвилин 20 воно приїде і ми дістанемося до вас.

Ділан: МИ?

Пейтон: ми просто разом були

Ділан: а зараз вона де?

Пейтон: спить в мене на плечі))

Ділан: воу

Пейтон: не починай

Ділан: та мовчу я вже. Хоча якби не Райлі і б її ревнував зараз, а так забирай

Пейтон: та ну тебе. Все я буду чекати таксі. Потім напишу

Ділан: обережно! Не стань Джейданом.

Пейтон: хах а я і не проти

Переглянуто

Хлопець відклав телефон і так ніжно поглянув на Луну. Він ніколи не міг уявити, що колись буде сидіти і розглядати кожен сантиметр обличчя дівчини яку так кохає. Не уявляв що зможе кохати когось так як її.

Пройшло 15 хвилин

Телефон Пейтона завібрував. Це прийшло повідомлення від компанії таксі

Повідомлення:

Вітаємо!

Ваш транспорт буде через 5 – 7 хвилин. Час поїздки: 4,5 години.

Дякуємо, що вибрали нас!

Шатен вирішив розбудити дівчину

Пейтон: Луна, вставай. Там таксі, зараз машина приїде

Луна щось не зрозуміле пробурмотіла

Пейтон: Луна сонце, вставай!

Дівчина щось знову пробурмотіла і відвернулася від нього

Пейтон: зрозуміло...

Хлопець зрозумів, що справа марна. Десь на вулиці почувся сигнал машини. Він одів рюкзак на спину і взявши Луну на руки вийшов на вулицю. Пейтон поклав дівчину на заднє сидіння і сів біля неї поклавши її голову собі на коліна. Вони рушили.

Таксист: ви такі милі.

Пейтон: дякую!

Наступних 2,5 години вони їхали мовчки. Пейтон погладжував дівчину по її кучерявому волоссі. Йому було так тепло на душі з нею, так добре. Навіть з друзями і подругами він не був такий.

Луна: де я?

Пейтон: оу! Ти проснулася! Ми вже їдемо в готель

Луна: чому ти мене не розбудив?

Пейтон: я будив. Але ти мене не чула і відвернулася від мене.

Луна: вибач...

Пейтон: нічого.

Луна: стій! Ти брав мене на руки?

Пейтон: так,а це що вперше?

Луна: ще раз дякую...

Дівчина почала вставати.

Пейтон: куди?

Луна: хочу сісти нормально.

Пейтон: тобі не зручно так лежати?

Луна: тобі не зручно!

Пейтон: мені зручно.

Луна: точно?

Пейтон: я зараз закрию тобі рот.

Луна показала знаком ніби закриває рота на замок та викидає ключ.

Пейтон: а тут я не зрозумів. Не хочеш?

Луна: хочу, але не тут...

Пейтон приклав палець до її губ а потім ніжно поцілував. Дівчина відповіла на поцілунок. Вона привстала і обнявши його за шию сіла йому на коліна. Хлопець поклав свої сильні руки на її талію і присунув дівчину ближче до себе. Луна запустила свої пальці в кучері шатена. Першим відсторонився Пейтон.

Пейтон: що це все означає?

Луна: це ти мені скажи.

Пейтон: тоді ти моя дівчина!

Луна: оу!

Пейтон: проти?

Луна: ні, але ти мене навіть не питав.

Пейтон: бо я знав твою відповідь.

Луна: продовжуєш читати думки.