Неправильний підхід до лідера секти Демонів

Розділ 43

Вень Джанлао секти Демонів нарешті увірвався з групою людей.

Сю Дзін'їн, як і Ши Ґе, була серйозно поранена.

Люди секти Демонів взяли Сю Дзін'їн та Ши Ґе в коло та захопили їх, а Вень Джанлао підійшов до Джао Дзяньґвея, виглядаючи дуже стурбованим і запитуючи вголос.

— Джао Дася, з тобою все гаразд?

Сю Дзін'їн вдарила його мечем у праве плече. Хоча рана була неглибокою, він був одягнений у білий одяг заплямований кров'ю. Це виглядало надзвичайно страшно.

Вень Джанлао сказав:

— Цих двох поки що буде передано секті. Джао Дася, ти ж не заперечуєш, чи не так?

Джао Дзяньґвей дивився на нього з дещо складним виразом.

Він кивнув, а потім Вень Джанлао повернув голову, щоб поглянути на Дзі Ханя, який був серйозно поранений і непритомним, сказавши:

— Джао Дася, не хвилюйся, я пошлю людей знайти Янь Дайфу.

Спочатку Джао Дзяньґвей хотів запитати про місцеперебування Сяо Ліня, тому що для того, щоб принести меч взагалі не знадобилося б так багато часу. Він хвилювався, що Сяо Лінь був отруєний Ханьї, але цей Вень Джанлао... справді був дивним.

Зрештою, він нічого не сказав.

Учні секти Демонів запечатали акупунктурні точки обох і супроводжували їх вниз. Частина була зайнята винесенням тіла Ґвайдзі і лікуванням серйозно поранених охоронців за дверима.

Це насправді було занадто вправно та впорядковано, наче секта Демонів уже не раз з таким стикалася.

Джао Дзяньґвей більше не хотів говорити.

Старша служниця все ще знервовано охороняла Дзі Ханя. Джао Дзяньґвей підійшов, підняв піхви на землі, повернув меч у піхви та поклав довгий меч поруч із Дзі Ханєм.

Обличчя Дзі Ханя було бліде, як папір. Він недавно вирвав кров, і на його губах все ще залишалися плями. Джао Дзяньґвей присів навпочіпки й уважно подивився на нього. Він хотів простягнути руку, щоб витерти кров замість нього, але раптом згадав, що в кімнаті все ще людно. Багато людей дивилися на них, це було надто неоднозначно, тому він прийняв жорстку позу, щоб прощупати дихання Дзі Ханя, а потім зітхнув у своєму серці, він не помер.

На щастя, він не помер.

Джао Дзяньґвей зітхнув із полегшенням.

Він підняв голову й побачив, що старша служниця безмовно на нього дивилась.

Джао Дзяньґвей відчув, що повинен щось сказати, але не знав, що саме.

У книзі не згадувалося, що він повинен робити, якщо Дзі Хань отримає серйозне поранення.

У Джао Дзяньґвея не було іншого вибору, як сухо сказати:

— Не хвилюйся, з ним все буде гаразд.

Служниця все ще мовчала.

Здавалося, наче він сам себе втішав.

Джао Дзяньґвей почувався надзвичайно ніяково.

Служниця озирнулася й раптом прошепотіла йому:

— Джао-ґондзи, ти... Я знаю, що ти брешеш Дзяоджу

Джао Дзяньґвей був шокований, подумавши, що служниця зрозуміла, що він тут, щоб спокусити лідера секти.

Старша служниця знову сказала:

— Твоє тіло в порядку, а, отже, минулої ночі нічого не сталося.

Джао Дзяньґвей:

— Е-е...

Виявилося, що вона говорила про це...

Джао Дзяньґвей нахмурився, уважно розмірковуючи над тим, що йому робити з цією ситуацією.

Старша служниця зітхнула:

— Не хвилюйся, я нічого не скажу Дзяоджу.

Джао Дзяньґвей розгубився.

— Я бачу, що ти справді кохаєш Дзяоджу. – сказала служниця. — Інакше ти б не сердився так через нього.

Джао Дзяньґвей:

— ...

Здається, тут якесь непорозуміння.

Старша служниця:

— Просто твій підхід неправильний. Якщо ти когось любиш, ти повинен бути з ним чесним. Але залишимо вже як є. Я сподіваюся, Джао-ґондзи не буде обманювати Дзяоджу в майбутньому.

Джао Дзяньґвей:

— ...

Чому? Ось і все... Це не дрібна брехня, це вже явно дуже серйозно!

Старша служниця сказала:

— Хоч Дзяоджу не хоче багато говорити, але після цієї битви я бачу, що він також тебе кохає.

Джао Дзяньґвей:

— ...

— Джао-ґондзи, – Старша служниця була зворушена до сліз, коли тримала хустинку, — я бажаю вам двом щастя!

Джао Дзяньґвей:

— ...

__________________________________

╰(*'︶'*)╯♡