Неправильний підхід до лідера секти Демонів

Розділ 50

Після того, як старша служниця відступила, вони переглянулися й нічого не сказали.

Здавалося, Дзі Хань втомився, тому він відкинувся на узголів'я ліжка.

Він був лише у простій білій сорочці, з чорною мантією зверху, яку він зазвичай носив, а його довге волосся спадало на передню частину сорочки. Проте він все ще мав дещо від своєї звичайної зарозумілості та байдужості.

Спочатку Джао Дзяньґвей хотів поговорити з ним про Вень Джанлао, але коли він побачив, що Дзі Хань злегка заплющив очі, він кілька разів завагався, але врешті нічого не сказав.

Дзі Хань виглядав втомленим, і ще не пізно було поговорити про це через кілька днів.

Джао Дзяньґвей подумав про це і відчув, що деякий час йому нічого робити, тож він просто знову втупився в обличчя Дзі Ханя.

Дзі Хань, здавалося, був роздратований цим, тому він не міг не розплющити очі й запитати:

— На моєму обличчі є якісь квіти?

Джао Дзяньґвей відповів на це дуже лагідно:

— На твоєму обличчі не має ніяких квітів.

Дзі Хань:

— Тоді чого ти вилупився на мене?

Джао Дзяньґвей сказав:

— Ти гарніший за будь-які квіти.

Зрештою, він ніколи не був таким неквапливим, щоб помилуватися квітами, не взмозі відвести погляд.

Спочатку він думав, що Дзі Хань розсердиться через його слова, але юнак лише нахмурився й тихо зітхнув.

Джао Дзяньґвей не розумів, чому він зітхнув.

Дзі Хань на мить замовк, а потім запитав його:

— Що ти хотів мені недавно сказати?

Джао Дзяньґвей трохи завагався.

Дзі Хань не знав, що думати, він злегка насупився й сказав:

— Якщо у тебе є що сказати, просто скажи мені прямо, не приховуй цього в своєму серці.

Джао Дзяньґвей сказав:

— Це справа вашої секти, а я всього лише сторонній, і мені не варто багато говорити.

Дзі Хань кивнув:

— Не має ніякого значення, якщо ти це скажеш.

Джао Дзяньґвей:

— Того дня, після того, як ти втратив свідомість, Вень Джанлао прийшов з людьми, які одразу до тебе кинулися.