Неправильний підхід до лідера секти Демонів

Розділ 57

Янь Дайфу готував ліки.

Йому не подобалося, коли хтось спостерігав за його роботою і коли інші допомагали йому готувати ліки. Він розпалив вогонь, розмахнувши віялом. У цей момент він почув, як заходить Джао Дзяньґвей. Він лише злегка підвів очі, ніби навіть не бажаючи з ним вітатися.

Джао Дзяньґвей сказав: 

— Я прийшов за ліками.

Янь Дайфу: 

— Вони ще не готові.

Джао Дзяньґвей запитав: 

— Скільки часу це займе?

Янь Дайфу: 

— Скоро.

Джао Дзяньґвею довелося чекати.

Він думав про те, щоб якнайшвидше повідомить Сяо Ліню про цю новину, а потім змусити його надіслати листа до альянсу Хаожан. Він абсолютно не може дозволити секті Демонів взяти верх у своєму плані.

Але ліки ще не готові.

Джао Дзяньґвей уже був дратівливим і хотів з кимось поговорити. Він пам’ятав, що Дзі Хань сказав, що Янь Дайфу був із долини Безсмертних Ліків, і міг бути братом чоловіком третьої сестри, тому він запитав: 

— Янь Дайфу, ти з долини Безсмертних Ліків?

Янь Дайфу глянув на нього й нічого не відповів.

Джао Дзяньґвей запитав: 

— У якого шифу ти навчався?

Янь Дайфу розлив ліки по баночках.

Джао Дзяньґвей:

— Ти знаєш Мо Цінфена, геніального лікаря цієї долини?

Янь Дайфу підняв голову і, з лютим виразом обличчя, холодно на нього поглянув: 

— Мої справи тебе не стосуються.

Джао Дзяньґвей: 

— ...

Янь Дайфу раптом зробив крок назад, знову опустив очі й тихо сказав: 

— Ліки готові.

Джао Дзяньґвей: 

— ...

Джао Дзяньґвей був змушений взяти ліки і піти.

Він вирушив назад. Прийшовши, він дізнався, що Вей Ці вже пішов, а Сяо Лінь охороняв двері із старшою служницею. Він не наважився заговорити з Сяо Лінєм про інформацію відкрито, тому йому довелося одразу зайти в двері. Дзі Хань сидів за столом, чоловік нахмурився і запитав його, чому той повернувся так пізно.

Джао Дзяньґвей сказав: 

— Ліки готувалися трохи повільно.

Оскільки пройшов час, відколи він почув їхню розмову, його серце вже майже охололо. У цей момент він не знав, що сказати Дзі Ханю, тому мовчки підніс миску з ліками і сів спостерігати за тим, як Дзі Хань їх п'є.

Дзі Хань зробив маленький ковток, нахмурившись, він міцно стиснув губи і, через деякий час, жалібно пробурмотів тихим голосом: 

— Так гірко.

Джао Дзяньґвей зітхнув.

— Ти повинен прийняти ліки, – із суворим обличчям сказав Джао Дзяньґуй. — Не виливай їх.

Дзі Хань тихенько пирхнув, зробив ще один ковток ліків і прошепотів: 

— Я не ненавиджу гіркоту і не хочу їх виливати.

Джао Дзяньґвей знову зітхнув і сказав: 

— Якщо вип'єш ліки, я куплю тобі зацукровані яблука.

Дзі Хань зробив більший ковток, після чого почав кашляти. Після тривалого кашлю він сердито сказав: 

— Тобі більше не дозволено спускатися з гори!

Джао Дзяньґвей: 

— ...

Дзі Хань, здавалося, відчув, що щось не так, і поспішно сказав: 

— Я не ненавиджу гіркоту!

Джао Дзяньґвей сказав: 

— Спочатку випий ліки.

Дзі Хань замовк, втупився в миску з ліками, скрипнув зубами й випив ліки.

Джао Дзяньґвей не зміг стримати легку усмішку і тихо сказав: 

— Ти справді не боїшся труднощів, маленький герой... ох, диявол.

Дзі Хань: 

— ...

З-за дверей пролунав тихий сміх Сяо Ліня та старшої служниці.

— Чого ви смієтеся! – Дзі Хань був надзвичайно роздратований. — Якщо знову засмієтеся, я відправлю вас до залу тортур і заставлю вирвати язика!

Після цих слів, за дверима замовкли.

Дзі Хань повернув голову і побачив, що Джао Дзяньґвей теж сміявся.

Усмішка була неглибокою і дещо непомітною, Дзі Хань на мить злякався, а потім зиркнув на нього.

Дзі Хань сказав: 

— І тебе відправлю до залу тортур!

Джао Дзяньґвей перестав сміятися, він був трохи схвильований.

Нарешті, знову!

Скільки днів не було реплік з риторики!

Сяо Лінь не спішив йому віддавати новий збірник риторики, написаний його старшими, тому він почав хвилюватися, що не зможе виконати свою місію!

— Немає потреби йти до зали тортур секти. – повільно сказав Джао Дзяньґвей. — Я хочу піти до твоєї «зали тортур», Дзяоджу.

__________________________________

╰(*'︶'*)╯♡