На день вчителя творяться дива

106 11 0
                                    

Місяць навчання минув швидко. Хлопці вспіли вже обзнайомитись та краще подружитись.  Їхня крута компанія вже разом гуляла по коридорам старого університету.  Розійшовшись по своїм аудиторіям хлопці спокійно сиділи останню пару. Але тут і без облому нічого не може бути. Ну і як по традиції такого всьо закону підлості у Те починається течка.  Схопивши потрібні препарати він побіг до вбиральні. Випивши все необхідне він повертався на своє місце. Але не тут то було. По дорозі він зустрів свого сусіда з якимось ноунеймом. Ну звісно нашому Техьону до глибокої сраки те все. Зайшовши в аудиторію вчитель починає свою репліку:

- Дорогі й не дуже мої учні. Ви знаєте, що завтра день вчителя тому ви будете вчити першокурсників.

Багато студентів зраділо. Але як кажуть: в сім'ї не без урода. І тим самим "уродом" був Те. Він ніколи не любив це свято адже в цей день ти міг ніжитись в покривалі а тут на пинзлюй на пари до менших. Ну йому то не звикати в принципі.

Настав день х.

Зібравшись в максимально комфортний одяг, а саме чорний, об'ємний худак,  штани афігєні за 40 гривень на базарі у тьотьки Тамарки ( ну це вже жартик ) і на додачу чорна маска. В такому прикиді Техьон поплентався до школи взявши з собою телефон, навушники і всяке по дрібницям. Дійшовши до потрібного класу він побачив знайомого - Джина.

- Хей привіт ! - прівітно посміхаючись Джин кликав до себе.

- Давно не бачились - посміхаючись скрізь маску Те махає рукою а потім ласкаво обнімає приятеля.

- Бачу ти ледве того, на ногах стоїш

- Га? Та все зі мною норм. Нічого страшного не буде. Я ж не цейво тойво...  - щоб щось згадати молодший почав клацати пальцями - ну ти сам зрозумів.

З такими смішними приколами і діалогами минув їхній день. Час від часу заходив Джун, щоб провідати хлопця. Техьон звісно любив romantic time але він прагнув це відчути а не дивитись на це.

Техьон залишив свої речі в гуртожитку пішов в невеличке кафе де він працював.  Знали його як привітного, милого та чутливого баристу. Підходив кінець дня. Хлопець чекаючи закриття читав книгу сидячи за одним зі столиків. Аж раптом прозвучали дзвоники на дверях, що оповістили про прихід клієнта. Почувши це бариста зразу ж відклав лишнє і став за стійку.

- Доброго вечора, що бажаєте? - Піднявши голову Те застиг на місті коли відчув запах соломи.

Він обожнював сільський vibe. Та й сам він родом із села. Що тут вже й про заняття казати.

Техьон не міг повірити ні очам, ні вухам ні чимось іншим. Перед ним стояв сам Чон Чонгук. З ніяковів від запаху, омега одягнув маску і знов запитав.

- Мені будь ласка булочку з корицею і чорний чай.

Записавши все молодший спокійно взяв замовлення. Для початку омега протянув булочку, а трохи пізніше і чай.

- Смакуйте на здоров'я - з ласкавою посмішкою омега зпроваджував альфу.

В той же час Чонгук....

Глянувши на годинник я розумів, що до закриття мого улюбленого кафе залишалось максимум 10 хвилин. Добігши до нього я легко відкрив двері. Перше, що трапилось мені на очі це ніжний омега, років так 22-24. Коли я сказав своє замовлення я побачив в тому хлопці свого сусіда - Техьона.  І на чудо диво мені в ніс вдарив запах чорного чаю. Я не міг відірватися від цього запаху. Від нього я п'янів.  Мені на стільки сильно хотілось, щоб все що я відчував було не сном.

Кінець дій Чона

Допивши та доївши Чон залишивши чайові вийшов за кафе і чекав свого сусіда біля виходу. Техьон відбувши свою зміну переодягнувся і вирішив вже йти спокійно під музику та раптом його схопили за руку.

Омега на інстинктах дав ногою по коліну і альфа зігнувся від болі. Ні на що не зважаючи Те чим дуже побіг до гуртожитку. Чонгук ледве дійшовши до їхньої кімнати тихо мовив:

- Техьоні, ну от нащо ж ти мене в коліно гримнув ?

- В сенсі я тебе гримнув? Я тобі в коліно ? Не сміши мої підкови. Це не тебе я грим...

І знову в ніс вдарив запах соломи від якого Техьону голову дурманило. Чонгуку ж те ж в ніс ніжними нотками приходив запах чаю. Хлопці глянули одне на одного і в один голос  сказали:
- Істинні...
- Істинні...

пе се -  салам пополам. я тут поки на уроці в главу дописала. шок правда? ладно думаю вечором щось ще буде вечором

Пообіцяй меніWhere stories live. Discover now