Наша Бородьба

Гра в правду або дію 1

- Ну схоже то доля, нам з тобою товарищювати, - посміхнувся Україна коли вони з Миколаєм почали заходити в потяг, - може ти мені ще й скажеш, що ми їдемо в одному купе? - в жарт спитав республіка  дивлячись на друга.

- Ти в п'ятому купе ? - з надією в голос спитав Миколу, благаючи дивлячись на УСРРа, так немов він зможе змінити ситуацію.

УСРР кинув короткий   почав дивитись то на квиток, то на Миколая й так декілька разів поки до його плеча не доторкнувся якийсь чоловік.

- Шановний, не затримуйте інших! - сказав чоловік з валізою в одній руці.

- Ох, вибачте, будь ласка, - збентежено сказав УСРР. Повернувшись до друга він тихо вимовив, - ми з одному купе.

Почувши це Миколай схопив республіку за руку, та з помішкою на обличчі повів УСРРа в  потрібне купе, зі сторони було видно що республіці було трохи не зручно від дій його друга.Він не звик до такої близості на людях. Тому як тільки хлопці увійшли в купе, УСРР смикнув рукою. Рудий трохи засмутився, але відпустив руку республіки.

"- Що я в біса роблю?Трясця, знайомі ми лише 3 дня, а без доволу доторкаюсь на людях...Треба тримати себе в руках", - пронеслось в голові Миколи.

Він хутко поклав свою валізу на піблогу та сів на лаву, УСРР зробив теж саме, сівши напроти майбутнього повстанця. Миколай дивився на республіку, в той час як республіка дивився на нього. Між хлопцями повисла напружене мовчання. Але Микола вирішив порушити його.

- Я ніколи не вазікав з Києвом. Лише бачив одного разу, можеш  розповіси про нього? - сказав рудий перше, що спало йому на думку. Чесно кажучи Кий його не сильно цікавив все що він хотів зараз, то просто позбавитись не зрусної тиши.

- Кий...Ну він чудовий, але він любить похизуватись та часто потрапляє в незручні ситуації. А потім намагається робити вигляд, що він спеціально так зробив заради жарту. Але усі розуміють, що то не так, - сказав УСРР посміхнувшис, - а що скажеш щодо Львова? Або ще когось з Галичини.

- Львів він п'є каву 24/7, не любить коли його доторкаються без дозволу,  поводить себе стримано й серйозно,  а ще не любить людей які хизуються...- сказав Миколай трохи замислившись, - тепер я розумію чому Львів так лаявся після зустрічі з Києм, - усміхнувся рудий підлоток згадавши як Львів лаявся на Кия, - А Станиславів найкращій друг Лева,  він обожнює літературу та готов годинами сидіти в бібліотеці. Націоналіст, саме він запропонув моєму батьку стати ОУН.