УСРР разом з БРСР готували їжу, обидва хлопці були не в захваті від праці. Якось не сильно хочеться робити вечерю для своєї "родини", яку ти й сам не отримаєш, але через те, що вибору в них не було, тож приходиться не охоче готувати, паралельно проклинаючи СРСР.
Готувати вони разом великій кухні. Плита була брудною, бо ніхто не мав аніякого бажання мити її, зліва висіли пательні й рукавички. А на стіні в яку впиралась плита, висіли портрет Леніна й Сталіна. Через що на кухні відчувався дискомфорт, та хотілось покинути її як умова швидше.
- Сподіваюся, що вони обидва здохнуть, - сказав білорус, агресивно нарізаючи садовини для салату, - А СРСР взагалі нахаба, який не цінує чужий час...
УСРР відразу зрозумів про кого йде мова. Мова йшла про РСФСР та СРСР. Обидві особистості були, м'яко кажучи, не приємні.
-Згоден, люди в черзі по три години за їжею стоять, а СРСР тут їжу перебирає виродок, - тихо лаявся українець.
В той час поки, як білорус та українець готували, казах та азербайджанець мили хату. Усі інші працювали за межами дому, усі... Окрім одного - РРФСР.
Він часто міг не працювати, бо був улюбленцем радянського союзу. Тому поки інші працювали, він міг спокійно собі відпочивати. Ходячи парком, куривши цигарки..
Коли вони борщ, УСРР зняв фартух, та почав озиратися навколо, нікого окрім нього з білорусом.
- Ти помітив? - спитав чоловік починаючи прибирати після себе кухню.
- Що саме? - спитав БРСР.
- РРФСР довго не приходить. Гуляє більше ніж СРСР дозволяв, - сказав УСРР.
- Сподіваюсь, що він помер, - сказав білорус посміхнувшись.
Відразу після цих слів, двері гучно відчинилися, на порозі стояв високий білоголовий хлопець, з максимально незадоволеним виразом обличчя. На одній з його рук був бинт.
- Я собі руку зламав, - сказав чоловік знявши куртку.
- Ліпше б ти собі дві зламав, - тихо сказав білорус дивлячись на російську республіку.
Українцю стало смішно зі слів брата по нещастю, на його обличчі заграла усмішка та з його вуст вийшов тихий сміх.
Почувши сміх зі сторони українською республіки, росіянин навіть не знявши капці направився в бік УСРР. Він схопив не зламаною рукою шию чоловіка, дивлячись тому в очі наповнені ненавистю.
Посмішка з лиця українця зникла, складно посміхатися коли душать.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Наша Бородьба
FanficШип: Україна/УПА Подій розгортаються з 1940 по 1991 роки. УССР звичайна республіка, яка входила до складу СРСР. В нього погані відносини з його "родиною". Він б хотів як умова швидше стати незалежним. Але одного разу його життя змінилось, в його жи...
