Наша Бородьба

Гра в правда або дія 2

УСРР заплющив очі поклавши свою голову на коліна Миколая, майбутній повстанець почав гладити друга по голові трохи червоніючи.

- Я обираю дію, зроблю все що завгодно, - тихо вимовив Миколай, - Обіцяю.

- Якось не дуже розумно обіцяти таке, ти ж розумієш, що я можу побажати все що завгодно, - сказав УСРР, трохи посміхнувшись, він розпоющив свої очі.

- Ну я впевнений, що ти не задаши мені нічого поганого, - сказав Микола посміхнувшись.

-Але ти знаєш мене лише 3 дні знайомі, а якщо я якись збоченець чи просто неадекватний? - з посмішкою вимовив синьокий, хитро дивлячись на Миколу.

- Мене б влаштував варіант того що ти збоченець...- сказав хлопець жартома, почавши бавитися волоссям синьоокого.

Республіка почервонів та тихо засміявся, закривши рота рукою.

- Господи, з ким я товарищю? - сказав УСРР в жарт, дивлячись на Миколая.

- В СРСР нема Бога. Чи ти забув? - сказав Микола переводячи тему, жартом, - А твій друг-майбутній ворог радянської влади та сподіваюсь, що увійду в історію як хороша людина. Не здивуюсь, якщо шпеки будуть мене не долюблювати. Мого батька вони вже ненавидять.

- Точно увійдеш. Я впевнений в цьому, - сказав УСРР переводячи погляд на сірі та огидні міста які можно було побачити у вікні. Республіка не витримав та закрив вид на ці пейзажи шторами, - СРСР каже що ми дуже добре живимо...Та те що в нас найкраща країна, сподіваюсь що він бреше. Бо якщо в нас морять голодом, зарплату видають не зажди рублями, а можуть дати її трохи меньше,а решту віддати якимись речами...Та й в нас мало міст можуть похвалитися архітектурою. Який ж жах в інших країнах.

Микола зактив очі та міцно схопив УСРРа за руку.

- Ні, то не так. Я жив в містах які до 40-го були в складі Польщі. Повір мені на слово там не було голоду останім часом, там нормально видають заплату та там нормально видають, - сказав повстанець, було не приємно хвалити ту країну яку він ненавидів, - Але як люди поляки лайно. Ще й багато хто з міст тепер поповнили свій діалект полськими словами...Най їй грець.

Республіка не міг ненавидіти Польщу, бо вона не робила йому нічого поганого. Але його народ 100% отримував від неї та її влади, тож він міг зрозуміти ненависть Миколи до цієї країни.