"Здрастуй, сину
Я дуже радий, що ти знайшов себе в цьому місті під час цієї важливої поїздки. І це чудово, що ти відновив старе спілкування та знайшов нове. Це добре впливає на твою соціалізацію. Мені навіть самому стало цікаво, з ким же ти познайомився. Вчора я був на прийомі у пана Міна. Сподіваюся ти пам'ятаєш цю чудову людину. Він все знає про людей із нашого міста. Ось я і вирішив дізнатися у нього про твого нового знайомого. І тут є одна деталь.
Юнака, якого ти описав ніхто тут не знає, а особливо представники місцевої влади. Можливо, ти не так зрозумів свого знайомого або не так пояснив мені. Суть така: такої людини немає і не було у нашому місті. Можливо він мав на увазі владу зовсім іншого міста?
Сподіваюся, ти добре проводить час і не шукаєш собі проблем. Вчора заходив Хюнін Кай і попросив якнайшвидше повертатися. Твій друг уже скучив за тобою. Напиши йому кілька рядків. Не забувай, заради чого ти прибув до Лондона. Пам'ятай: насамперед справи. Ми з твоєю матір'ю чекаємо твого листа. Поводься гідно, сину мій.
З любов'ю тато"
Йонджун кілька хвилин гіпнотизував листа, намагаючись осмислити прочитане. Він не звернув увагу ні на поради батька, ні навіть на згадку про кращого друга. Його зацікавили лише рядки про Субіна. Такої людини не було у його місті ніколи... Але як таке може бути? Адже він все точно запам'ятав... Чи проблема в іншому?
Тобто... Виходить... Субін йому збрехав? Але навіщо? Чому? Можливо, його не знають тому що він все життя прожив у Британії? Але його батьки повинні були впізнати його. Чи Йонджун чогось не зрозумів? Субін дивний та підозрілий. Ще й це наполегливе прохання на їх останній зустрічі не приходити сьогодні. Джун би не прийшов, та його так притягало до нього магнітом. Але він тримався щосили. Що відбувається? Чому Субін так ховається? Так багато запитань і так мало відповідей...
Йонджун нервово ходив за номером готелю і гарячково розмірковував. Субін і справді людина-загадка. Але чому він все приховує? Джуну дуже хотілося розгадати його. Адже його серце продовжувало тягтися до нього.
Він уже втомився заперечувати та ховатися від самого себе. Він закоханий до метеликів, до ніжних колік у животі, до сліз закоханий. Джуну снився Субін і вдень він думав лише про нього. Що йому робити?
![](https://img.wattpad.com/cover/322472581-288-k773771.jpg)
ВИ ЧИТАЄТЕ
Створений з вогню та крові
FanfictionЛондон, 1854 рік. Йонджун прибув до Англії на прийом однієї важливої особи як представник одного з найбагатших сімейств Азії з питань сімейного бізнесу. Там він знайомиться з нелюдимим і похмурим Субіном, який виявляється протеже цієї самої дами...