Крізь розум

Глава 5

-Все провалено. Жах, це найбільша ганьба та провал

Компанія не встигла дійти до місця проведення святкування, як журливий до чортиків голос змушував тіла замороситися мурашками. Роббі зупинився першим, а всі, по ланцюговій реакції, наслідували його прикладу.

Тепер їх було не відрізнити від тогочасної молоді. Довгі, майже в підлогу, подоли суконь із найдешевшої тканини. Невиразні зачіски. Щось схоже на мереживо робило образ більш святковим.

-Ваші припущення? - трохи нахилившись уперед, спитав Норман.

Великий капюшон, що налазив на перенісся, ховав його кучеряве волосся і очі. Таке ж вбрання було у Сори. Вогняні пасма таїлися під мішковиною, тільки собою відрізняючи її від інших.

-Свята не буде? - висловлюючи чисту сміливість, підійшов до середньовічного чоловіка Роббі.

-Та хто його знає... Нашого скрипаля погані сили торкнулися, біси побрали, ослаб, лежить уже котрий день і марить, а в нього головна партія! І як нам вивозити ці танці?

Чоловік із легкою щетиною та брудним волоссям присів на землю, натираючи на скроні. Його тіло огорнув страх грандіозної халепи. Ось так позбавити робітників почесного, напрацьованого потом і знемогою, відпочинку заперечувало будь-яким принципам.

Роберто притулив пальці до підборіддя: «Скрипка кажете», - і повільно обернувся до мандрівників. Ітан почав хитати головою, вони мовчали, але й без цього розуміли одне одного.

-Слу-у-ухай

-Роббі, ні, не намагайся

Хлопець подолав відстань між ними за кілька кроків і став занадто близько до чорнявого. Він здавався таким тендітним у порівнянні з Ітаном, але усмішка і впевненість в очах видавали внутрішню силу.

Але той не піддавався. Начебто з виробленим імунітетом, він не реагував на прохання жіночного хлопця.

-Але це танці. Давай!

-Ні, не хочу, - Роббі хмурився у відповідь на спокійне обличчя та відповіді чорнявого.

-Ну любий, будь ласка. Не бійся, вони насолодяться твоєю прекрасною грою, але в першу чергу її хочу почути я, - Роберто обхопив в передпліччя Ітана і шепотів, моргаючи перед обличчям.

-Дідько, і що ти зі мною робиш? - він прикрив очі однією рукою і посміхнувся. - Гаразд, твоя взяла. Та я давно не практикувався...