Крізь розум

Глава 6

Сора йшла за Норманом. Хотілося вірити, що хлопець знає, що робити та куди йти. Плащ на його голові та плечах чіплявся за сухі гілки. Він мав широкий крок, але дівчина не відставала. М'який запах вогкості ще на початку вдарив по нюху.

-Сідай, - він упав саме на те місце, де ви вже тупцювали з пів хвилини.

Склавши ноги по-турецьки і поплескавши по ґрунту біля себе, хлопець підняв голову. Його зеленоокий погляд висловлював просте «Ну?». Сора припідняла трохи одяг, а потім приземлилася біля хлопця. Місце, на яке вона впала у підвалі, все ще нило.

З їхнього укриття відкривався чудовий вид на спадаючі тканини і витоптаний від трави «танцмайданчик». Усі були охайно вбрані. Та й тут не було місця вишуканим вбранням і купі дорогої тканини, сяючим камінчикам, напівпрозорим ниткам... Молоді люди були одягнені просто, але зі смаком, наче наслідувачі тогочасної моди. Одного моменту все почало затихати, переходячи в один свист вітру та його шепіт із листям.

Танці розпочиналися. Сора сиділа нерухомо. Зайнявши зручну позу, вона так і не наважилася скинути капюшон, який був укриттям від самотнього вітру. Було включено так званий «Режим економії енергії».

А Норман... Норман діяв майже ідентично. Розкинувшись у складках свого мішкуватого плаща, хлопець підняв обличчя до останніх вечірніх променів сонця, чи вони самі його вимусили так вчинити. Лише зараз почало виднітися дрібне ластовиння. Руді цятки підтверджували прізвисько «Сонечко».

Вони все бачили: і Ітана, що так старанно вигравав мелодії на скрипці, і Роберто, який давав волю емоціям з кожним танцем, і Мадлен, яка то з'являлася побалакати з молодими жінками, то ховалась у тіні декорацій.

Погляд чіплявся і за домашні вина, і за різні трав'яні настоянки, які селяни ковтали, не рахуючи після другої. Їхнє недбале кучеряве або пряме волосся отримувало нове життя за рахунок вплетених квітів. Недоглянуті нігті свідчили про важку роботу, яку вони виконували з дня у день; як добре, що їхній синьйор такий чутливий і дозволяє подібні свята для душі.

-Ти теж бачиш, що він на межі?

-М?

Голос Нормана став містком для того, щоб Сора повернулася до реального (ну як «реального») світу. Вона різко обернулася до хлопця, який так само спостерігав за веселощами, але...