5.

143 7 1
                                    

Драко впав на підлогу в безлад із серветок і морозива й голосно вилаявся, оскільки був заскочений зненацька раптовою апарацією. Не встиг він зорієнтуватися, як опинився прикутим до стільця з іншого боку кімнати, якої він не впізнавав.

- Бісова сука, - виплюнув хлопець, сердито дивлячись на усміхнену дівчину, яка виглядала надзвичайно задоволеною собою. - Відпусти мене! Зараз же!

Хлопець похмуро дивився на те, як стікає морозиво його майкою для квідичу й безрезультатно намагався звільнитися від мотузки.

- Навіщо, чорт візьми, це все? На біса тобі потрібно було брати десять кульок морозива?

Ґрейнджер помахала чарівною паличкою, прибираючи десерт з його майки та рук.

- Мені подобається вишневе. - Вона сіла на ліжко навпроти нього, схрестивши ноги перед собою, і невинно почала кліпати очима. Хлопець міг точно сказати, що їй подобалося грати в маленьку дівчинку.

- Зупинись. Це... дивно.

Драко знову почав боротися з мотузками. Чорт, вони були до біса міцні. Ґрейнджер добре попрацювала над своїм зв'язуючим заклинанням. Вона знову самовдоволено всміхнулася. Хлопець вирішив оглянути приміщення, щоб мати хоч якесь уявлення, де би він міг знаходитися. Це була дитяча кімната для дівчинки, виконана у теплих не яскравих тонах. Стіну прикрашали нерухомі картини.

Драко скривив губи з відразою.

Маґлівське помешкання.

Біля дівчини на ліжку лежали якісь речі. Вся кімната була завалена книгами.

Багато книжок.

Занадто багато книг.

Він пирхнув.

- Де ми вбіса? Це що, твоя кімната?

Бісова сука.

- Так, - сказала вона голосом маленької дівчинки. - І я не одна в цьому домі. Я прокляну тебе, якщо побачу, що ти хочеш завдати мені шкоди.

Він кинув на неї презирливий погляд.

- Навіть якби я хотів, я точно б не зміг. - Драко подивився на неї. - Скільки ж тобі років повинно бути?

Ґрейнджер думаючи, кусала губу. Тепер він бачив розум і зрілість на її обличчі. Це точно було не притаманним для дитини.

- Сім. Я гадаю. - Вона звела погляд на килимок. - Тут залишиться пляма.

Драко зиркнув на неї, поки дівчина відчищала заклинанням килим.

З Вілтшира з любов'ю Where stories live. Discover now