З Вілтшира з любов'ю

8.

— Не обговорюється, — Кінґслі навіть не задумався над її питанням.

— Але він безцінний, і він знає де перебуває Самі-Знаєте-Хто, - запротестувала Герміона. - Я в цьому впевнена.

Чоловік поглянув на неї зі скептицизмом в очах.

— Якби не Малфой, — тиснула Герміона, — ми б вбили Долохова одразу і ніхто з нас не був би застрахований від використання імені Самі-Знаєте-Кого. Найімовірніше, ми скомпрометували б наші безпечні будинки в процесі. Це був би наш кінець.

— Я знаю, що він був корисним, — поступився Кінґслі.

— Корисним? — ошелешено повторила Герміона. — Оскільки ми використали Верітасерум на Долохові, у нас є список вимушених і добровільних інформаторів, та людей, які зазнали Імперіуса. Також нам вдалося запобігти захопленню часоворотів Самі-Знаєте-Ким. Це було б катастрофою.

Отже, інформація Малфоя виявилася критично важливою, тому Герміона буде захищати цей надокучливий зад так, як тільки зможе.

Вона ніколи не скаже йому цього.

— Я не проти помилувати його самого чи його матір, коли мине трохи часу, проте довіра ще не на тому рівні. Ми навіть не знаємо, що робитимемо з інформацією про розташування Сама-Знаєш-Кого прямо зараз, тому це суперечливе питання, — Кінґслі змінив позу в кріслі, дивлячись на неї з-за кухонного столу Тонкс.

Це було правдою. Вона, Рон і Гаррі мали ще багато проблем з горокраксами. Можливо, Волдеморта могли б утримувати, як запропонувала Мінерва. Проте як вони це зроблять? І як не дозволити комусь зайняти його місце? Прибрати Волдеморта — ключ, проте Орден потребував знищення всієї структури режиму Смертежерів. На цей момент, армія Волдеморта була занадто міцною, щоб її перемогти, просто позбувшись лідера.

— Що з його батьком? — запитала Герміона, маючи погане передчуття.

Кінґслі похитав головою.

— Я ніколи не буду здатен забезпечити Люціусу помилування; він занадто багато накоїв, — Герміона зітхнула. Вона відчувала те ж саме, що й Кінґслі. Люціус Малфой вбивав, шантажував, катував, викрадав, підкупляв та використовував Імперіус. І це лише те, про що вони знали. Його злочини ставатимуть все тяжчими із розгортанням війни.

Кінґслі покрутив сімейний перстень Шеклботлів навколо мізинця і задумливо мовив.

— Це правда, що Драко був корисним, але ми повністю не розуміємо його мотивації. Ти сама це сказала: він не назвав всі імена членів Внутрішнього кола, хоча, очевидно, знав їх. Чому?