Нащо я тобі? Заморожено

Все життя змінилось. Глава 1

-Чому саме я повинна бути там?
-Тому що це наказ Мілано!
-З вами розмовляти як зі стінкою!
-Ще одне слово і отримаєш штраф за порушення наказу старшого.
Я просто повернулась та пішла до жінки,що мене чекала. Її звати Ольга вона тепер мій начальник в новій організації «Оса».
-Ти Мілана?
-Так,що мені потрібно робити?
-Робота думаю для тебе не скадна виїзджати на деякі справи та проводити різні дослідження та знаходження інформації.
-Так начеб-то не складно, тільки в мене є умова, працюю я одна без сторонньої допомоги.
-Цю умову я виконати не можу, хочеш ти цього чи ні,але в тебе буде напарник Стас Шугаєв.
-Хто він такий?
-Все дізнаєшся на місці,пішли.
Поки ми йшли до авто трішки вам розповім, мене поставили на нову роботу бути слідчим «Оса» цього я не дуже хотіла бо не впевнена,що потрібна там,але наказ мого начальника я виконати повинна. Робота яку я робитиму для мене не складна,тому зараз я вже впевнена,що впораюсь. Ми дійшли до авто і тут лейтенант приводить якогось хлопця, на вигляд йому років 18.
-Та відпусти мене,не втечу я знову.
-Знову?- запитала я
-Так він від мене тікав,але я його спіймав по наказу Ольги Косач,-трішки самовпевнено сказав лейтенант.
-До речі, це твій напарник Стасік,-підтвердила Ольга.
-Він? Та йьому від сили 18 років,який з нього слідчий!?
-Мила леді, мені звісно приємно, але мені на секундочку 24 роки, а ось щодо вас я маю сумніви,бо вам я бачу десь до 18,- Стас який весь цей час стояв мовчки заговорив.
-Що? Мені 22!
-Так все сідайте в машину досить балачок,- не витерпіла Косач та прикрикнула.
Хлобця відпустили та він сів до авто.Мені хотілося сісти на перед,але мене опередила Ольга Вікторівна.Тому сіла до свого тепер напарника з невдоволеною пикою. До нас ще підсів лейтенант, взагалі чудово я тепер ще ближче до цього в кепці.
Ми їхали дуже швидко тому інколи від різких поворотів нас трішли покачувало в різні сторони.
Тут різкий поворот,але набагато сильніший від інших і не втримавшись я впала на Стаса, одна моя рука була на його коліні,а інша ненароком потрапила на зону біля ключиць,він в свою чергу щоб я не зустрілася лицем із дверкою машини перехварив однією рукою трішки вище талії,а інша ненароком до бедра.
-Окуратніше везти нас можна,ми не якісь мішки з картоплею!- прокричала я.Помітивши в якому я становищі швидко повернулася в своє вихідне положення,а цей сидів та сміявся.
-Що смішного?-запитала я
-Ти б бачила своє лице коли зрозуміла,що майже лежиш на мені,хахаахахх,- та ще сильніше залився сміхом.
Я тільки промовчала та всю поїздку не проронила ні слова.
Приїхавши на місце ми зі всіма познайомились та всим показали наші робочі місця, так як я в парі зі Стасіком нас помістили в одну лабораторію для сумісної праці.
Ознайомившись з усім,що там є я пішла випила каву та ринула додому бо завтра мені потрібно приступити до роботи.
———————————————————-
так любі мої я автор цього чогось не знаю,але тут ця організація створена не для цілі,що в серіалі,а для полегшення роботи органів бо справ багато. Це я в історії не уточнювала,хотіла записати сюди. Всім хорошого дня/вечора/ночі💗🫠
Наша головна героїня

стиль більш діловий та елегантний