Перевірка на міцність нервів

145 15 0
                                    

-Тримай свою каву,-крізь зуби сказала я.
-Дякую,-посміхнувся Стас.
По обідали ви Слава Богу нормально, та вже прямуєте кожен в свої кабінети.
Помимо лабораторій в деяких робітників в них були ще свої кабінети для бумажної волокіти. В таку кімнату зайшла я та сіла працювати,заповнювати документи по сьоднішній праці в лабораторії,скажімо так звіт праці. Вже закінчуючи я,як завжди потягнулася за сигаретой,але згадала в кого вона, та пішла в надії, що він віддасть мені її хочя б на пару затяжок.
Я постукала в його кабінет та увійшла:
-Слухай Стасічоок,-почала я давити на жалість,-можеш дати мені мою сигарету зараз будь ласкаааа,-та підійшла до його стола.
-Навіщо, ти і без неї непогано справляєшся,-повернувся до мене всим корпусом він.
-Ну дааай,благаю мені дуже потрібно,-почала я вести себе як мала дитина,щоб він побистріше віддав її.
-Зробиш для мене дещо, тоді дам,але на хвилин 10 не більше,-закінчив він.
-Добре,що потрібно зробить?- в нетерплячці запитала я.
-Знаєш я так втомився сидіти,що в мене плечі заболіли,можеш зробити мені масаж,- трохи наіграно сказав він.
-Ти знущаєшся?
-Ні що ти,- так же продовжував він «правдоподібно» відмахуватись.
Трішки подумавши я сказала:
-Добре,- та хитро як лисиця посміхнулась.
Я підійшла за стілець на якому він сидів та почала масажувати плечі.
*добре що я знаю слібкі місця хлопців,зараз буде гаряче* подумала я.
Та почала трішки доторкуватися до шиї, ніби теж там масажую, я прекрасно бачила як він трішки напружився та часто задихав, тому продовжувала.
-Так все досить з тебе, де моя сигарета,- різко зупинилась я та підійшла на свою ранішню позицію біля нього.
-Ну слухай,навіщо вона тобі,-та взяв мене за руки підідвинув до себе.
Я вирішила скористатись моментом та...
-Стасік ти ж знаєш,що слідчі не тільки сильні,але й кмітливі,-сказала я.
-Знаю, а що?-нерозумів він.
-А ось що,- я швидко вивільнила руки та вятягла з його кишені на футболкі свою знахідку.
-Ну все бувай,- підмигнула на прощаня та вийшла з кабінету.
-Ти диви як продумала все,-хмикнувши та заспокоївшись він повернувся до роботи.
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
Глава маленька,але вибачайте маємо що маємо,намагатимусь писати глави кожного дня. А так бажаю всим гарного дня/вечора/ночі💗🫠

Нащо я тобі?  Заморожено Where stories live. Discover now