Будь ласка, не дивись на мене.

Возз'єднання.

Холодно.

Шу Дзінь плив по воді, дивлячись на темні хмари в небі.

Він проплив більше десятка кіл поспіль перш ніж зупинитись, і опісля, як його гарячкове тіло заспокоїлося, він справді відчув, що вода стала пробирати до кісток своїм холодом.

Невдовзі з неба впала крапля. Він кліпнув, і ще одна впала йому на вії. Одразу опісля вони полились з неба незліченним потоком, і неспинно вдаряли його по чолу, щоках та прозорій поверхні басейну.

Дощить.

Навколо басейну було всього кілька людей, та прийшов сюди, знавши, що буде дощ, лише Шу Дзінь.

Він повільно підплив до берега, вхопився за поручень і повернувся до лавки, на яку поклав свої речі. Наспіх витерся рушником, і, коли одягав футболку, випадково зачепився ногою за ремінець сумки для одягу та впав.

Це було дуже серйозне падіння. Басейн був викладений антиковзкою плиткою — він нерівний і дуже твердий. Коліно Шу Дзіня розпухло зі швидкістю, видимою неозброєним оком.

Він вже дорослий, тому, як би не було боляче, а плакати соромно.

Шу Дзінь видихнув холодне повітря, і з почервонілими очима взяв свої речі й пошкутильгав до голу готелю.

Дощ був дуже сильним, його краплі вдарялися об листя бананового дерева, від чого ті шелестіли.

Шу Дзінь чекав на ліфт, страждаючи від болю, коли почув, як хтось покликав його.

— Шу Дзінє.

Глибокий і злегка холодний чоловічий голос.

Коли він вимовляв його ім'я, останні склади звучали знайомим ніжним тоном.

Шу Дзінь враз підняв голову. Коли він побачив людину поруч із собою, то на секунду застиг, а потім його мозок спустів.

Шен Сінхе перед ним був вищим, ніж в його спогадах.

Він стояв прямо і був одягнений лише в сорочку з недбало підтягнутими манжетами, відкривши свої міцні передпліччя та простий наручний годинник. Його ясне і елегантне лице, пронизливі брови, пряме перенісся — кожна частина його обличчя наче доповнювала попередню. Навіть його холодне й мутне незряче сіре праве око не викликало дискомфорту.

В цей момент Шен Сінхе дивився на Шу Дзіня своїм ясним лівим оком. Його очі були дуже світлими, і темперамент — спокійним та витривалим, такий був лише у найкращих людей, через що Шу Дзінь почувався дуже дивно.