Відьми також знають, як кохати

☆

Все таки писати історії кохання це явно не моє, так само, як і розкривати їхні почуття. Але завжди варто пробувати щось нове для себе. Вдячна тим, хто дочитав цю коротку історію до кінця. Ви найкращі кицьки! 
Взагалі, я не дуже люблю усю цю любовну кашу, як мінімум писати. Але сиджу я гортаю стрічку тік-току і натрапляю на відео чудової дівчини: capex0
Мені одразу прийшла ідея написати фанфік. Правда, я дуже довго себе відмовляла, бо вийде якийсь кірнж чи щось по типу того. Звісно, я, як завжди була права. Але врешті я взяла себе в руки і вирішила написати коротеньку історію. В мене одразу була ціль не писати її дуже довго і обширно, як я це роблю зі зміями. Спершу, я планувала історію на частину-дві. Та коли я почала писати, то розділила іще на дві. Також, я знала, що частини довгими не будуть, по 500-2000 слів, не більше. Так я і приступила до роботи. Перші дві частини я написала за два дні, а коли писала ось цю подяку, то ще не почала роботу над іншими двома. Проте, я не планую ростягувати роботу на ще довше, тому думаю скоро закінчити. 
В цілому це і є вся історія написання. Нічого цікавого чи надприродного. Я старалась написати не дуже аж крінжово, тому сподіваюсь ви мене не проклянете за витрачений час. 
І перед тим, як іти продовжувати роботу над "Українські змії в Юей" я хочу подякувати щиро усім тим, хто не жаліючи ні себе, ні свої нерви та психіку читає мої історії і НАВІТЬ дочитує їх до кінця та чекає чогось нового. Особливу подяку маю висловити прекрасній дівчині, яка посприяла створенню цієї історії. Її тік-токи це щось неймовірне. Також варто згадати наших воїнів, які віддають життя за те, щоб ми могли жити спокійно і просувати український контент у світ. 
Це і все, дякую, що просуваєте наш контент на ватпаді. Всіх люблю, цілую, обнімаю! До скорих зустрічей!