Після смертельної автокатастрофи батьків, Розалі Харріс та її брат Джейден змушені переїхати в інше місто і почати життя з чистого аркуша. Новий будинок, нова школа, нові друзі, та Фенікс Ернандес. Молодий король Нью-Йорку, грубий та імпульсивний. Я...
Я люблю самотність. Ну... або я переконала себе, що мені так краще.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Закінчивши зі своїми справами, Джейден одразу поїхав додому до сестрички, і признатися чесно, він вже вже дуже скучив за нею. Добре, що хлопець їде з хорошими новинами: він знайшов роботу і тепер у них з'являться гроші...хоча, може це вже і не дуже хороша новина, враховуючи те, в чому ця робота заключається.
Завтра її перший день у школі, б'юсь об заклад, вона проклинає мене за те, що не дозволив їй вчитися вдома. Але якби Роуз ще й до школи не ходила, то зовсім зникла б зі світу людей. Самотність поглинула б її з головою.
Джейден вийшов з машини і стрімко направився до будинку, та якийсь сторонній звук привернув його увагу, тому він пішов за ним. Проходячи далі в ліс, хлопець помітив озеро з кладкою.
Я навіть не знав про його існування.
Раптом Джейден помітив, що вода вирує, а на дерев'яній кладці валяється браслет Розалі!
Чорт би мене забрав!
Не треба бути генієм, щоб зрозуміти, що його сестра зараз на дні цього озера! Він стрибає туди, шукає її, але безуспішно. Хлопець розуміє, що може бути пізно і від цих думок йому стає погано, паніка огортає все його тіло, не дозволяє зосередитись, але на мить він зупиняється, заспокоює дихання та продовжує пошуки, і раптом помічає чорну кофту на поверхні, тому миттю підпливає до неї.
Чорт! Лише кофта, але це її кофта! Затримую подих, опускаюсь під воду і бачу її! Моя Розалі, моя маленька дівчинка.
Він кричить, б'є її по щоках, але вона не реагує. Її губи сині, а шкіра бліда, ніби у трупа. Розуміючи, що в неї немає пульсу – Джейден починає робити непрямий масаж серця та штучне дихання.
