Щодня стає все важче.
Чюя більше не встає з ліжка. Він не виходив зі своєї кімнати вже тиждень, і Дадзай бачить, що з кожним днем хлопець втрачає все більше сил. Осаму переконує його іноді вставати з ліжка і робити невеликі прогулянки по кімнаті, але це найбільша фізична активність, яку отримує рудий.
Це так важко. Накахара має бути сильнішим за нього. Він має бути гучним, злим і щасливим, але замість цього він просто втомлений. Ось і все. Він втомився.
Потягуючись, Дадзай розплющує очі й помічає, що провів усю ніч, згорнувшись калачиком у кріслі. Він помітив, що все частіше ночує в кімнаті Чюї. Це не найзручніше місце для сну, але парубку дуже подобається відчуття комфорту, яке він отримує від того, що спить в одній кімнаті з рудим.
— Ти маєш гарний вигляд, коли спиш, — Накахара піднімає очі від свого телефону, коли помічає, що Осаму прокинувся.
— Хіба я не завжди гарно виглядаю?
— Ти виглядаєш гарніше, коли закриваєш рота, — хмуриться Чюя, і Дадзай підтягує стілець ближче до ліжка. Він цілує хлопця в чоло, поки той продовжує гортати стрічку в телефоні. Парубок дістає свій телефон і пише Федору.
Це те, що йому подобається у проведенні часу з Накахарою. Їм ніколи не доводиться розмовляти. Їм достатньо просто сидіти в затишній тиші удвох. Осаму відчуває, що рудий – це половина його душі в іншому тілі.
— Ти хіба не ходиш до школи? — запитує Чюя, і коли Дадзай дивиться на дату у своєму телефоні, він бачить, що сьогодні справді вівторок, і він має бути в класі фізики саме зараз.
— О, — знизує плечима Дадзай, — байдуже. Я просто пропущу.
Чюя хмурить брови.
— Ти й вчора прогуляв.
— І що? Я краще проведу час з тобою.
Слова зависають у повітрі.
Я краще проведу з тобою час, бо в тебе його майже не залишилося.
Минає секунда. Чюя кидає телефон на бік і дивиться на Дадзая. Осаму не ідіот. Він може сказати з одного погляду, про що зараз думає хлопець.
— Мені шкода.
— Мені шкода, що я змусив тебе закохатися в мене, — каже Накахара так тихо, що Дадзай думає, ніби він ніколи не чув його раніше.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Трагедії все одно переоцінюють
Fanfiction- Як думаєш, чи існує всесвіт, де ми можемо бути живими і щасливими? - Я не думаю, що є така світобудова, де я заслуговую бути живим і щасливим. - Я сподіваюся, що є місце, де ти навчишся любити себе за те, чого ти вартий. Дадзай дивиться на Чюю. Чю...
