син мафії та його охоронець

Частина 3. Дядечко(1 частина)

– Тільки не кажи, що знову збираєшся кинути мене на заправці, – почув я сиплий голос за спиною.

Сьогодні багатій виглядав набагато краще: хоч його обличчя й прикрашали старі та свіжі синці, загалом, усе було не так страшно, як учора.

– Звідки ти взагалі взявся на мою голову? – спитав я більше у себе, ніж у нього, кидаючи погляд на дзеркало заднього виду.

До мого роздратування, з-за рогу якраз вискочив один з покидьків у чорному на гучному мотоциклі.

《От чортяки! Таки пішли в погоню.》

Я піддав газу і звернув у вузький провулок, сподіваючись відірватися на пересічній місцевості. Мій байк явно поступався переслідувачу у швидкості та потужності, але вигравав у маневреності.

《Так просто їм мене не взяти!》

– Обережніше! – зумів я розібрати крізь свист вітру у вухах.

Сидячий за моєю спиною хлопець міцніше обхопив рукою мій торс, а іншою вчепився за край сидіння.

– Тримайся! – прокричав йому я, перш ніж знову вдарити по газах, вилітаючи на перехрестя.

Кінн стиснув обома руками футболку на моїх грудях і опустив голову мені на спину, ховаючись від зустрічного вітру. Так ми минули ще кілька провулків, в останній момент об'їжджаючи сміттєві баки та будівельне сміття. Зрештою, рев двигуна позаду стих, і я зміг перевести подих.

– Диво, що ми не розбилися, – Кінн протер очі, які сльозилися від вітру, перш ніж оглянути провулок в якому ми опинилися.

Я заглушив двигун і з подивом усвідомив, що плутаючись по закутках району, вивіз нас практично до власного будинку. Ще раз вдивившись в обидва кінці вулиці, я переконався, що нас ніхто не переслідує, і нарешті розслабився.

《Бракувало ще вивести цю погань до місця, де я живу.》

– Де ми?

– Біля мого будинку.

В іншій ситуації, я б нізащо не дозволив незнайомцю перетнути поріг нашого з братом дому, але нічого не вдієш. Принаймні, можна завезти байк у двір і на якийсь час сховатися всередині, щоб цей йолоп не розгулював районом, привертаючи зайву увагу.

– Чудово. Мені потрібно вмитися і почистити одяг, – з полегшенням, ніби це він пройшов тут через пекло, видав цей нахаба і попрямував у бік вхідної хвіртки.