Somnium

Chapter 8

У момент, коли Джисон знизує йому руку, Мінхо здається, що десь дуже далеко вибухає невелика галактика.

Мінхо хоче зосередитись на відчутті його шкіри - не особливо м'якої, а ніби трохи потрісканої - або на холоді його долоні, або на його вигляді довгі тонкі пальці. Він хоче зосередитися на цьому дотику, щоб запам'ятати його досконало і потім знову і знову відтворювати в пам'яті, як касету, що заїла. Він дуже хоче, але не може.

Його звуть Хан Джисон.

Серце мимоволі пропускає удар.
Мінхо потрібне все його самовладання, щоб не смикнути Джисона на себе і не спробувати обійняти, не ткнутися носом у згин плеча, щоб перевірити, яким гелем для душу той пахне - все самовладання, щоб з незворушним обличчям просто відпустити його руку.

- Взаємно, Джисон.

Він ще секунду стоїть, спостерігаючи, як Джисон дістає з кишені ключі та підносить до домофона таблетку. У голові Мінхо борються дві однаково шалені думки, і в останній момент він піддається одній з них, кладучи руку на хвіртку перед Джисоном.

- Може, ти даси мені свій номер? Ти міг би, ну знаєш, дзвонити мені,
якщо потрібно з кимось поговорити. Про всяке.

Голос Мінхо звучить впевнено і навіть практично незворушно - Мінхо хоче сам собі видати Оскар, потиснути руку і штовхнути промову, як він вдячний мамі та
тату, тому що в цей момент у його черепній коробці гримлять феєрверки. Він знає майже, напевно, що виглядає цілком надійно - привабливий старший друг спочившого брата, що чинно проводив до дому і напевно знає, що робити у складних життєвих ситуаціях. Мінхо щиро сподівається, що справляє враження людини, на яку Джисон захоче покластися.

Джисон пригальмовує і дивиться на нього - прямо на нього - дуже уважно. Мінхо знає цей погляд, він бачив його сотню або двічі у своїх власних думках, коли Хан сканував чергового потенційного мудака. Мінхо здається, що у нього все на лобі написано - і про що він хоче розмовляти з Джисон, і навіщо йому номер, і на чай з якими плюшками він збирається
запросити його після.

Але сам намагається натягнути незворушний вигляд і автоматичним жестом зачісує назад волосся.

Джисон простежує очима за рукою Мінхо, яка на секунду зникла в його волоссі, а потім знову повертається до обличчя. На мить його очі примружуються, а потім він тихо хмикає.