Мінхо несе його до себе в спальню на руках через вітальню(їбанутись десь тлом думає Джисон, у нього двокімнатна на одного себе!). Мабуть, треба буде сказати йому потім, що зал не пройшов даремно.
Джисон липне до Мінхо,
обвиваючи ногами і чіпляючись руками за шию, намагається зрозуміти, як він у всьому цьому виявився.
Кімната у Мінхо класна. Трохи менша за інші, але така затишна, обжита, з дрібницями в ящиках і плазмою навпроти ліжка. Не те що Джисон активно вивчає інтер'єр (піздець, в такий момент взагалі можна вивчати щось, крім губ Мінхо?), але коли Мінхо акуратно опускає його на ліжко (ой бля, як у йобаних мелодрамах з претензією на рейтинг) і відпускає з обіймів,
щоб усунутись, Джисон встигає пливучим поглядом окинути приміщення.
Джисон страшенно, страшенно гарячий. Ось просто неможливо. Його ніби підключили безпосередньо до розетки та включили струм. Мінхо відходить до шафи, риється там усередині, а Джисон норовить швидше стягнути з себе футболку, бо це нестерпно.
Мінхо помічає краєм ока і вимовляє швидке:
- Стій!
- Стій? - завмирає Джисон і хмуриться.
Тепер Мінхо не відводить від нього очей і навпомацки шукає щось у ящику. Дістає презервативи, пляшку змазки. Вишневий, швидко зазначає Джисон. Піздець.
— Стривай, — так само твердо повторює Мінхо.
І, зачинивши дверцята шафи, повертається до ліжка.
Підбирається до Джисона,
нависає трохи зверху, кидаючи решту поряд на подушку. Чіпляє пальцями край Джисонової футболки, розглядаючи тонку смужку шкіри, що видніється.
— Я хочу сам, — каже і піднімає погляд. - Можна?
Ні, ну ось і як такому чинити опір?
Джисон киває. Звичайно, Джисон киває. У нього сил не вистачає відповісти – голос точно зірветься. Так Джисон сам зараз зірветься.
Мінхо робить пару глибоких вдихів, немов відкриваючи давно бажаний подарунок, і пальцями обох рук потихеньку тягне футболку Джисона вгору. Джисон не заважає - тільки прогинається у спині, щоб тканина піднімалася вільніше. І Мінхо в цей момент якось дивно ковтає, на секунду завмирає і знову притискається до губ Джисона.
Є в їхніх поцілунках щось таке... божевільне.
Шкіра горить.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Somnium
RandomБувши на четвертому курсі університету, Джисон проходить через батьківський аб'юз, самогубство брата та депресивний епізод. А Мінхо, який вигадав Джисона і всі його проблеми, щоб справлятися з власними дитячими травмами, зустрічає його у відділі з г...
