Прикинся Моїм Хлопцем. Дякую!

Буду.

~~~~~~~~~~~~~~~~

Метушня перед концертом - те, що терпіти не може Чімін. Всі до нього лізуть із цими кісточками, плойками, одежею. Всім від нього щось треба. Складно налаштуватися, коли навколо, як ті ворони, насідає персонал.
Але у Пака є своя міні-традиція : на 10хв він залишається наодинці зі своїми думками, щоб налаштуватися перед виступом.
Тому зараз менеджер просить весь персонал, щоб покинули гримерку.

-Юнгі, залишся, - Пак протягує до нього руку, коли вони залишилися одні.

Альфа підходить ближче, беручи чужу долоньку у свою.

-10 хвилин і вони знову повернуться, - говорить Пак в обіймах Юнгі, ближче притискаючись до його тіла.

-Як ти себе почуваєш ? - спокійним, із нотками дбайливості голосом, запитує Мін.

-Хвилююся трішки, але це нормально. Постоїмо так ? - Пак проводить носиком по чужій шиї.

-Можу я дещо запитати ? - Чімін дивитися на нього із цікавістю.
-Будеш мені парою ?

Яка відповідь на таке запитання може бути краще, ніж щира посмішка на всі 32 та легкий поцілунок?

-Буду, - шепоче у чужі вуста.

******
Ви були коли-небудь на концерті? Відчували цю ейфорію, зривали голос через гучні крики та підспівування, стрибали під такт мелодії до оніміння ніг?
Пак обожнює спостерігати за тим, як фанати насолоджуються його концертами, як підтримують його. Це стало його фетишем із тих пір, як він здійснив свою мрію і вперше вийшов на сцену. Проте тепер з'явився ще один, не менш обожнюваний .. 
Мін Юнгі причарував, прив'язав до себе своєю турботою..

******Після концерту***

Пак почав себе погано почувати, певно тічка вже нагадувала про себе. 
Тому Юнгі допоміг йому скоріш зібрати речі та був напоготові всю дорогу до готелю.

-Давай я з тобою побуду ?

-Все в нормі, зараз відпочину трішки і все. І ти йди відпочинь, - цілує Юнгі у куточок уст.

-Добре. Але якщо що, телефонуй і апарат біля себе тримай, зрозумів? - поцілував у губи і вийшов із номеру.

На годиннику вже пізня година, але Юнгі не може знайти собі місця. Як там Пак ?
А Чімін спить солодко: втомився, тому дає собі волю відпочити.

Зранку Мін, тільки прокинувшись, прямує до номеру Пака.

-Чіміне, - стукає в двері альфа.
Йому не відповідають, тому вирішує написати повідомлення : "Сонце, відчини, будь ласка, двері"

Чімін тим часом шукає в сумці блокатори: почалась тічка. Але коли бачить, що Юнгі надіслав повідомлення, кидає свою справу і йде до дверей.
Знову альфа стукає в двері.

-Юнгі~я ?

-Так, це я. Пусти в номер.

-Давай трішки пізніше? Я тобі напишу, бо зараз трошки не вчасно.

-В тебе тічка? - трохи понизивши тон голоса, запитує Мін, адже вони в готелі, а всім це чути не потрібно. Він почув, що Паків запах поширюється.
-Чому ти не випив блокатори?

-Я не можу їх знайти, - лунає за дверима.

-Відкрий, будь ласка, - спокійно та ніжно промовив Юнгі.
Тим часом у Пака внутрішня боротьба: відкривати чи ні. Він нібито розуміє, що альфа йому нічого не зробить, але в нього зараз тічка, тому боїться.
Він боязко відкриває двері.

-Ну чого ти? - згортає в обійми Чіміна.

-Допоможи, будь ласка, знайти таблетки, - проскулив омега.

-Добре, - гладить по спині - заспокоює.
Чімін лине до його шиї, аби насититись ароматом альфи.

-Я повільно з'їжджаю з глузду через твій запах, але не можу нічого із цим зробити, - шепоче кудись у шию.

Юнгі підхоплює того на руки, несе до кімнати і кладе на ліжко.

-Де шукати? - закутує Чіміна в одіяло.
Пак тикає йому на сумку, а через декілька хвилин активного пошуку таблеток, Юнгі дає йому склянку води та необхідні блістери пігулок.

Мін сідає біля Чіміна і притягує того в свої обійми.

-В тебе сьогодні вихідний, тож відпочивай.

-Мені потрібно в душ, пігулки діють, - скулить Чімін.

Мін проводжає його до ванної кімнати, залишає йому речі та повертається в кімнату, очікуючи на омегу.

-Юнгі~я, ти спиш? - лунає над вухом чужий шепіт.

-Ні. Як ти, сонце?

Чімін, заглядаючи альфі в очі, сідає на його ноги і охоплює чуже лице своїми ручками.

-Вже краще, - обводить пальчиками лінію Мінового підборіддя.
Юнгі хочеться його поцілувати. Дуже хочеться.
Він повільно тягнеться до Чімінових уст і цілує. Ніжно.
Пак відповідає на поцілунок, а Юнгі охоплює суду талію, притискаючи до себе ближче.