Прикинся Моїм Хлопцем. Дякую!

👋🤧

-Кіт, ти де?! Я попрощатися прийшов! Нам дали на це 10 хвилин. Не гай часу, будь ласка.

-Я не хочу, щоб ти їхав. Чому ти не можеш залишитися? Чому вони тебе в мене забирають?

-Кошеня моє, ну чого ти? М? Мене в тебе не заберуть ніколи, чуєш? Ніколи. Я скоро приїду, ми ж говорили, що це задля твоєї безпеки.

-А ти?!

-Чіміне, заспокойся. Ми з тобою вже все обговорили. Нам дали декілька хвилин для того, щоб ми попрощалися, а не обговорювали цю тему знову, - твердо проговорив альфа.
-Мене не буде з тобою поруч лише фізично, буде охорона. Вони надійні, тому можеш на них покластися, але всеодно будь обачним, - говорить спокійніше і заривається пальцями в чуже волосся, заспокійливо масажуючи шкіру голови. Добре, що вони вирішили тут залишитися, відкласти поїздку додому на потім. Потрібно вирішити спочатку одну проблему, а потім можна переходити до інших.

-Перестань.

-Що?

-Досить говорити, - Пак проводить носиком по чужій шиї, вдихаючи і запам'ятовуючи чужий аромат.
Юнгі обережно відсторонює його і підхоплює Пака під сідницями так, щоб той ніжками обвив його торс.
Мін несе омегу на руках, міцно тримаючи. Сідає із ним на диван. Чімін зручно влаштовується на чужих бедрах, обхоплюючи Мінову шию своїми маленькими долоньками.
Юнгі декілька секунд дивиться у вічі навпроти і простягає руку до пухкеньких, бажаних уст, ніжно погладжуючи їх великим пальцем.
У Чіміна серце, здається, скоро випригне. Він так не хоче відпускати Юнгі, хвилюється за нього. Хоче просто обійняти і не відпускати.
Скільки він мав стосунків, а такого ще не відчував ні до кого. Ні з ким не було так, як із Міном: серце на місці не сидить, очі постійно ЙОГО серед людей шукають, а від ніжних дотиків, так взагалі дах зносить.
Юнгі притягує Чіміна ближче  до себе, впритул. І цілує неквапливо, ніби запевняючи, що незабаром вони продовжать, але потім. Пізніше, бо зараз в них залишилося лише декілька хвилин на проявлення своїх почуттів через поцілунок.

-Не сумуй і бережи себе, каже альфа, стоячи біля дверей і обіймаючи на прощання свого "кошеня", що не може від нього відліпитися. Приклеївся, та й усе.
-Намджун залишиться із тобою замість мене. Йому можна довіряти, - короткий поцілунок у губи, адресований Чіміну.

-А з тобою хто буде?

-Ти за мене не хвилюйся, я все ж таки охоронцем працюю, Чмін~і, - потріпав волосся омеги.
-Зі мною буде Чонгук, - стукіт у двері.
-Все, мені час, - Чімін сам його цілує в губи і випихує за двері, щоб не вчепитися в альфу знову.

Він спостерігає за Юнгі з вікна, коли хтось стукає до нього в номер.
"Це, напевно, Кім Намджун", - пронеслося в думках Пака.
Але зараз він знову сам у номері, від чого мурашки по шкірі.
Лунає мелодія вхідного дзвінка від менеджера Джин-Хо і Чімін відповідає:

"""""""""
-Ало?

-Чіміне, ти чому не відчиняєш?

-Аа.. зараз, я вже йду.

"""""""""

-Доброго дня, - низький уклін у знак ввічливості.
-Я Кім Намджун, ваш тимчасовий особистий охоронець.

-Доброго, - не поступається йому Чімін ввічливістю.

-Ну що ж, сподіваюся, спільну мову ви знайдете. В любому випадку, Джун буде завжди з тобою, Чіміне, подобається тобі це чи ні. Сам все розумієш..- каже менеджер і залишає їх для знайомства наодинці.

~~~~~''~