-Чому ти так зробив? - запитав Чімін, накопиливши губу, коли вони сіли дивитися фільм. Мін сидів на дивані, а Чімін, як та коала, обвив тіло Юнгі, сидячи в нього на руках.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
(Пс, що по візуалізації?))
-Як саме ? - запускає руки в Пакове волосся, масажуючи шкіру голови.
-Ти не дав мені можливість попрацювати в студії над своїми помилками в танці.
-Ти зводиш себе. Про здоров'я своє взагалі не думаєш ? До речі.. - відсторонився від Чіміна, зазираючи у вічі. -Мені Джин після твого минулого концерту сказав, що в тебе якісь проблеми зі здоров'ям, - підвів брову, очікуючи на відповідь.
-Я.. які ще проблеми ? - незграбна усмішка.
-Чіміне, сонце, я не примушую тебе говорити про це зараз. Іншим разом, добре ? Коли будеш готовий - тоді розповіси. Але, будь ласка, перестань випробовувати своє здоров'я, - поцілував омегу у чоло.
Чімін мовчки притиснувся до альфи, обійнявши за шию. Так, зараз він дійсно не готовий до цього.
На вечір була запланована зустріч команди, тому, після перегляду фільму, вони разом спустилися до всіх, в кафе поряд.
Після вечері Чімін запропонував Міну прогулятися трохи містом, але той і тут обмеження поставив : хвилюється, бо до концерту потрібно відпочити та набратися сил.
Повернулися до Пакового номеру вони пізно. Мін провів Чіміна та хотів був уже йти до свого номеру, але маленькі ручки обхопили його зі спини.
-Ти куди ? - запитав Пак, тісно притискаючись до спини альфи.
Мін посміхнувся та повернувся до Чіміна, щоб сказати, що вже час відпочивати, але Пак його затяг до кімнати, зачинив двері і впився своїми губами в чужі.
Мін підхоплює Пака на руки і несе до кімнати. Опускається колінами на ліжко і, бережно, опускає омегу.
-Присмоктався, як п'явка, ти диви, - цокнув Мін, відсторонившись, і усміхнувся.
-А ти проти ? Щось я цього й не помітив.. - награно дивується омега.
Юнгі чмокнув того в губи і каже :
-Негайно спати, вже за північ. Дитячий час закінчився, - і вимикає світильник біля ліжка.
-Ану стій ! - Чімін запригує на спину Юнгі. -По-перше, я не дитина. По-друге, ти залишаєшся зі мною. І це не обговорюється ! - повторює слова Міна. -Лягай давай.
-По-перше, ти в мене на спині, як я це маю зробити ? А по-друге, мені потрібно в душ. -Злізай давай. Хоча.. пішли зі мною, щоб ти не боявся, що я втечу.
-Стій. Стій! Опусти мене! Ну Юнгі~яяя! А той лиш усміхається.
Дійшовши до ванної кімнати, Юнгі опустив Пака на ноги і сказав :
-Якщо я вийду і тебе не буде в ліжку, пиняй на себе. Заволочу тебе із собою в душ і не випущу.
Чімін, впринципі, може і не проти, але, все ж таки, побіг босими ніжками до ліжка. Згадавши, що він ще не переодягнувся, спохватився до тумби з речами та одягнув легкі спортивні штани і футболку. Він вже провалювався в сон, коли Мін зайшов до кімнати, тому не бачив, який вигляд має альфа, у якого речі в іншому номері..
****На годиннику 6:30****
Чімін прокидається першим і протирає заспані після сну очі. Він відчуває на своїй талії чужі руки. "Приємно прокидатися так", - пронеслося у думках.
Він намагається обережно перевернутися на інший бік, щоб побачити, як мирно спить Юнгі. Обережно забирає чуже волосся, яке заважає спати, з лоба, і цілує альфу в носик. Юнгі на цей жест мило щуриться і притягує Чіміна ближче до себе так, що між ними і не залишилося місця.
-Юнгі~я ..? - Чімін намагається не дихати.
-Мм, що таке ?
-Ти що, без штанів? Ану, пусти мене негайно! - червоний, як томат, випростався з обіймів і побіг до ванної кімнати.
-От уже.. - каже Мін посміхаючись і простягає руку до телефону, що пілікнув від нового сповіщення, на тумбі поряд. Він думав, що менеджер вже пише, але то був телефон Пака, на який прийшло сповіщення про те, що незабаром в омеги тічка.
-Чімін !
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ Як тільки щось приходить на думку, відкриваю wattpad ) Впринципі, це єдине місце, де я відволікаюсь. (Трохи пожаліюся вам тут))
Мене ігнорують, не вперше, а я і не збираюся бігати за всіма, хто так робить і вимагати до себе уваги. (Я не сперечаюсь, що можу бути в цьому випадку не права). Мені казали : "Зрозумій, тій людині також важко" і тд. Але, блін, відписати щось можна ?!
Короче, то щоб не заганятися, я відволікаюсь або на читанні фф, або на написанні нової частини. Тому, думаю, вже не за горами кінець цієї історії. (Є декілька ключових моментів, які хочу написати і, впринципі, можна буде завершувати).
