[Частина 1] Моя зухвала «Коронована принцеса»

Частина 102: Грандіозний виступ, який усіх приголомшив (2)

Лоу Фен примружився. Майстер Джерела звуку – особливий різновид зіркових магів. Вони допомагали іншим вдосконалюватися за допомогою музики. Таких магів було дуже мало, і вони таємно пересувалися, зберігаючи анонімність. У країні Жун їх нараховувалося лише близько 20-ти. Тому всі вони вважалися національним надбанням.

Розглядаючи двох людей на сцені, Лоу Фен відчув духоту. Мо Фей чи Мо Ї? Хто з них був майстром Джерела звуку?

Глядачі закипіли. Якщо гарна музика не приносила користі культиваторам, вона нічим не відрізнялася від звичайної, але музика, яка могла допомогти людям розвиватися, була зовсім іншою. Адже в цій країні, яка вважала бойові мистецтва своїм найвищим пріоритетом, кожен зосереджувався на тому, аби вдосконалювати власну силу.

Лоу Фен подивився на Лоу Юя і неохоче промовив: – Яке благословення для мого брата!

Він не міг не відчувати заздрість. У глибині душі Лоу Фен звинувачував матір у тому, що вона була надто упередженою, коли влаштувала такий вдалий шлюб брату, дозволивши одружитися з майстром Джерела звуку.

Лоу Юй ледь помітно посміхнувся, але в глибині очей ховалося й трохи смутку.

Він раптом відчув, що Мо Фей став загадковим, ніби йому ніяк не вдавалося його осягнути.

Принц подивився на опалі квіти на сцені, і раптом зрозумів, що щось тут не так. Дощ контролювався Мо Ї, але квіти не могли просто взяти та з'явитися з повітря. Поспостерігавши, Лоу Юй збагнув, що квіти зірвали за допомогою магії вітру. Щобільше, хлопець, який застосовував заклинання з темряви, також належав до числа його знайомих.

Лоу Юй замислився, що це дуже дивно, чому раптом Су Жун допомагає Мо Фею, ховаючись на дереві та розкидаючи пелюстки. Дуже дивно!

Мелодія цитри раптово обірвалася, так само як і флейти. І тільки тоді публіка усвідомила, що виступ закінчився, нібито прокинулися від сну.

Присутні, ніби скуштувавши солодощі, голосно закричали: – На біс, на біс.

Дехто підхоплював, повторюючи «на біс», але багато студентів нестримно аплодували, радіючи.

Як би не кричала публіка, вони залишалися спокійними, уклонившись глядачам і зійшовши зі сцени.

Після того, як хлопці зайшли за куліси, ведучому на сцені геть не вдавалося стримати збуджену аудиторію.