[Частина 1] Моя зухвала «Коронована принцеса»

Частина 130: Підозрілі (2)

На площі Імператорського коледжу, де зазвичай збиралися студенти, в очікування стояли сто фіналістів, яких зовсім скоро відправлять на поле змагань.

Чжен Сюань також був присутній та час від часу озирався на всі боки, здавалося, він намагався знайти когось або ж щось.

– Старший Чжен, кого ти виглядаєш? Пана Сюй? Ось там він! – допомогла Наньґун Цяньсюе, помітивши, як Чжен Сюань періодично обертається по сторонам.

Він глянув на дівчину і заперечив: – Ні, не його.

Наньґун Цяньсюе посміхнулася.

– Дуже дивно, пане Чжен, невже у твоїх очах відображається хтось інший?

Чжен Сюань холодно подивився на неї, стиснувши губи. Наньґун Цяньсюе подумала, що цей хлопець – зануда.

Лоу Юй, Мо Ї та Су Жун одночасно прибули до місця проведення чемпіонату.

Без зайвих вагань, Чжен Сюань наблизився до Мо Ї.

– Мо Ї, ти прийшов, – при цьому він поклав руку на чуже плече, стискаючи на ньому пальці.

Вираз обличчя Мо Ї анітрохи не змінився, продовжуючи мовчки дивитися на Сюаня.

Відчуваючи легку підозрілість, Сюань ніяк не міг відвести від обличчя навпроти погляду. Вчора він встромив меча у це плече, і, звісно, прекрасно усвідомлював, наскільки серйозною є завдана рана. Але судячи зі спокійного, як завжди, Мо Ї, Чжен Сюаня почав сумніватися у власній здогадці.

«Цей сучий син дійсно впізнав Мо Ї», – подумав Лоу Юй, спостерігаючи за його діями.

Лоу Юй і Мо Ї добре розуміли підтекст, який носив за собою вчинок Чжен Сюаня, але не Су Жун.

Су Жун змахнув руку Сюаня з чужого плеча, сказавши з усією зневагою, на яку тільки був здатен: – Якщо так кортить, то просто привітайся, а не чіпляйся зі своїм непотрібним фізичним контактом. Що з тобою таке? Ти поводишся як дивак! Твій Сюй Цзихань спостерігає за тобою. Слідкуй за тим, що робиш, інакше на тебе чекає скандал по поверненні додому. Ї-Ї не той, кого можна чіпати. Тримайся від нього подалі.

– Мені шкода, – перепросив Сюань перед Мо Ї.

Через те, як Чжен Сюань без жодних роздумів попросив вибачення, у Су Жуна перехопило горло.

Мо Ї хмуро вислухав його, запалюючись ще більшою ненавистю до цього хлопця, аніж раніше. Виродок! Навіщо бути таким жорстоким? Його рани тільки-но загоїлися, але після такого лютого дотику йому знадобиться ще декілька днів для повного відновлення.