Вже доволі багато часу пройшло, коли ви, в останній раз бачились. Середина літа, ти вийшла зібрати трохи пшениці, щоб зробити борошно на випікання взявши в руки серп, і скосивши не велику частинку, як ти почула що хтось йде по-пшеничному полі. Піднявши голову ти була шокована здивована, бо саме УПА йшов по цьому полі.
Ти вирішила на це не звертати уваги, тільки як ти хотіла підняти пшеницю, тебе опередили руки повстанця він вже тримав в руках купку. УПА: привіт, Т/і -промовив він піднімаю купку. Т/і: УПА, не очікувала тебе тут побачити -здивовано промовила ти -а що ти тут робиш? -вирішила запитати повстанця. УПА: проїздом -сказав він -так куди нести, пшеницю? -дивлячись на тебе, і в що ти була вдягнута.
«в що ти була вдягнути»
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Ти повела, його за собою йому нічого не залишалось як іти за тобою, ви підходили до хати і все ж таки. Наша дівиця вирішила роз почати розмову. Т/і: що там батьки? Твій братик? -продовжуючи, йти до будинку. УПА: все добре, помаленьку -підтримав він розмову -так куди класти -тримаючи пшеницю в руках, промовив він не знаючи куди їх покласти. Т/і: он туди, поклади -показала ти на стій, на якому стояв кошик. УПА: добре, може тобі ще зчимось допомогти. Т/і: ні дякую що допоміг, може ти сьогодні іменем переночуєш, бо неможна йти після заходу сонця -турбуючи за повстанця. УПА: ти права, неможна йти після заходу -не знаючи що ще можна сказати. Т/і: проходь в будинок, може ти зголоднів? -вирішила запитати ти. УПА: ні я не голодний дякую -проходячи в будинок сказав він.
