Поклик крові

«5»

Любов – це найчистіше найприємніше відчуття на землі, і в той же час складне і часом дуже незрозуміле почуття ...

Тож першим місцем яке подруги вирішили відвідати було - Старе місто Ічері-шехер. Старовинний житловий квартал, обнесений потужною фортечною стіною. Ічері-шехер є національною історичною пам'яткою, що становить велику культурну цінність. Тут все буквально просочене духом старовини, і панує атмосфера повністю відповідає статусу цього місця, немов магнітом приваблюючи численних гостей азербайджанської столиці.

Коли подружки вийшли, на Лейлу, багато хто дивився. Це були як і чоловіки, так і покриті жінки. Дівчині трохи стало ніяково, але потім вона гордо випрямила свої плечі. Вона виглядала дивовижно і те що на неї так дивились прохожі просто перестало її турбувати.

Дівчата гуляли старими вулицями та кайфували від прогулянки. Лейла багато фотографувала. Вона була щаслива тим що взагалі вона фотограф і потім зможе переглядати ці фотографії та ностальгувати. Даша та Лейла багато розмовляли, сміялися та просто насолоджуватись моментом. Даша в інтернеті знайшла гарне, атмосферне кафе неподалік. Вони вирішили поїхати туди. Çay Bağı 145 - затишне місце у Старому місті з чудовим видом на Дівочу вежу та набережну. Меню різноманітне. Лейла не хотіла сильно наїдатися тому взяла мохіто коктейль з льодом і смачний сніданок з різними видами сиру, полуницею, помідорами, огірками та це все посипане білим та чорним кунжутом. Даша вирішила взяти полуничний коктейль з льодом та десертний шматочок торта з млинцями, вершками й полуницею зверху. Усі страви у цьому кафе були нереально смачними.

-Лейлі, щось ти мало їси останнім часом. - занепокоїлася подруга.

-Та ні, це сніданок, я хочу просто зробити легкий перекус.

-Тебе таку худорляву ніхто заміж не візьме.

-Ох, такі слова я вже чула від батьків, я не худорлява, я в хорошій формі тому хочу просто підтримувати її. - роздратовано запевнила Лейла.

-Ха-ха-ха ну не ображайся, я просто хвилююсь за тебе.

-Зі мною все добре-е-е.

-На тебе так чоловіки дивилися. - задоволено запевнила Даша.

-Ага, я бачила, краще б так на своїх жінок дивились.

-Ха-ха-ха, просто вони зачаровані твоєю красою дівчинко моя. Точно знайдеш собі нареченого.

На слова від подружки Лейла просто закотила очі і посміхнулась. Подружки продовжували їсти та спілкуватися. Далі прийшов час розплачуватись за рахунок. Дівчата скинулись порівну і Даша пішла платити тим часом як Лейла вийшла на вулицю. Їй так сподобалась атмосфера вулиці що вона вирішила сфотографувати її.

Далі весь день, що залишився Даша та Лейла провели біля свого готелю прогулюючись там. Близько о 21:30 дівчата повернулися до їхнього номера. Даша, переодягнувшись у піжаму, відразу заснула від безсилля. А от Лейла довго не могла заснути. Можливо це було від перенасичення емоцій, а можливо від того що вона не вдома. Лежачи у своєму ліжку вона відкрила фото плівку свого фотоапарата та почала передивлятись її. Вона відкрила і ту саму фотографію яку зробила тоді коли вийшла з ресторану. Гарна вулиця, атмосферне місто, але дивлячись на фотографію вона побачила чоловіка якого тоді не помітила. Незнайомець був нереально симпатичним. По його лиці можна було сказати, що він дуже харизматичний та справжній азербайджанський чоловік. Незнайомець був одягнений у класичний костюм. Все б нічого, але він на тій фотографії дивився прямо в об'єктив фотоапарата і посміхався. Лейла задумливо насупила свої брови.

Лейла

Ого, він так посміхається начебто йому фотосесію зробили. Не знаю що такого в кавказьких чоловіках.Харизматичний. Симпатичний. Високий. Гарна посмішка. Забезпечений скоріш за все. Ймовірно одружений. Стоп. Про що ти думаєш взагалі Лейла? Про якогось перехожого незнайомця якого бачиш перший та останній раз? Я все одно не знаю його і не зустрінуся з ним тому думки такого характеру потрібно відкинути далеко від себе.

З такими думками Лейла заснула.