З-під сяйва й пітьми погубиться кохання / Clear And Muddy Loss Of Love

2 Розділ. «Зародилось анданство у вольовитих парубків»

Перекладено: Лікоріс (Lycoris110).

Поки над обрієм здіймалося високо сонце, а під тином ще не смеркло, Сухбару рушив пригледіти за вольєрами з худобою. Оглянув усе вздовж і впоперек, він наказав охоронцям, які, власне, відповідали за нічний дозор, тримати вуха насторожі, а сам поспішив до намету.

Це й не дивно, адже завдяки худобі, їхнє племʼя могло зі спокійною душею перезимувати цю зиму. Та зрештою, усякий раз, відколи починали випадати перші сніги, Сухбару одразу ж біг оглядати загони свійської тварини день-при-дні. Зокрема зараз, коли сутички між племʼям Ченлі й Туба все частішали протягом останніх років. Принаймні, формально вони не розірвали мирну угоду, але як тільки насувалася осіння пора, а надворі стояла смута, пси племʼя Туба знов розпалювали конфлікти між племенами, що підпорядковувались племʼям Ченлі. Якби вони наважилися здійснити настільки необдуманий крок, не маючи жодної опори під боком.

Від холодної, зимової стужі Сухбару пирхнув. Три роки минуло з того часу, як він розірвав шлюбну угоду між племʼям Туба. Певно, відтоді принцеса їхнього племʼя вже встигла побратися на юному принці з племені Вейке. Чоловік вмить прийшов до тями, згадавши, що в наметі на нього чекає люба дружина. Усмішка осінила обличчя Сухбару, що той закрокував швидше.

Незважаючи на пізню пору, у наметі досі відсвічувалося теплими вогниками. Сухбару зняв свій плащ і повісив його на вішалку коло входу, перш ніж зайти всередину. У його око кинувся силует молодої жінки, це була Фужон. Вона все шила одяг при сяйві масляної лампи. Подібна сцена зворушила чоловіка до глибини душі, що з його вуст злетіло:

— Не перетрудися, ти ж вагітна одначе. Чи не радше залишити цю роботу іншим жінкам в племені?

Фужон на мить підвела своє змарніле чоло й глянула йому в очі. Слідом, продовжила свою роботу, немов нічогісінько не розчула в словах чоловіка. Пізніше вона мимохідь, тихо обронила:

— Коли ласка твоя, говори тихіше. Аґула лишень нещодавно заснула.

Краєм ока Сухбару побачив міцно задрімавше немовля, він коротко усміхнувся й випалив:

  — Не кипʼятися, Мей-дзи. Наше дитя спить так, що й грім не годен розбудити.

Почувши відповідь чоловіка, вираз обличчя Фужон з скептичного, наповнився ніжністю, рисами люблячої матері. Вона відклала крихітну, ручної роботи шубку кудись поодаль. Слідом, припала ніжними руками до свого живота.