Викуплений омега

3

-Дякую, - промовляє боязко омега, підіймаючи погляд на Юнгі. Вони повечеряли, альфа відвів його у вітальну і накрив покривалом, всадивши на дивані.

-Немає за що. Як ти почуваєшся?

-Я не знаю, - чесно відповідає і опускає погляд.

-Ні, ні, ні. Давай, коли ми розмовляємо, ти будеш дивитися на мене, добре? Я хочу бачити твої очі і розуміння ситуації в них, - альфа чекає, поки на нього будуть дивитися ці неймовірно глибокі оченята, в яких побачити можна цілий космос і продовжує розмову.
-Мій знайомий відвідав концер, на якому ти танцював. Він і розповів мені про тебе. Я не знаю, що сталося з тобою в минулому і не буду тебе допитувати про це, якщо ти захочеш - розповісиш якогось разу сам, коли будеш готовий. Так ось, - бере чужі долоньки, - я не знаю, що тобі там довелося пережити, як до тебе ставилися, але тут такого не буде. Той чоловік поплатися за утримання неповнолітнього омеги та знущання, йому це з рук не зійде. Я тобі обіцяю.

-Яким чином я поверну вам гроші за мій викуп?

-Що? - Юнгі перебуває у стані шоку декілька секунд, - Ні, Чіміне, навіть не думай про це.

-Але ви витратили свої кошти на мене, я їв вашу їжу і..

-Стривай, послухай, будь ласка мене, - Мін понижує голос, розуміючи, що хлопець зараз тримається з усіх сил, щоб не заплакати і підсідає ближче до нього.
-Той чоловік тебе використовував для заробітку, пробач, що говорю так. Єдине, що мені від тебе потрібно - щоб ти перестав думати про повернення мені грошей та почав жити, розквітати. Там у тебе не було шансів на навчання, так? Вони змушували тебе заробляти кошти для них, мене в піт кинуло, коли я почув про тебе. З часом ти зрозумієш, що я лиш хочу, щоб ти виплутався з цих кайданів, які на тебе начепили в театрі. Мені не потрібно повертати гроші, чуєш? Дай собі шанс на краще майбутнє, точніше, скористайся ним.

-Я не вірю, що вам нічого від мене не потрібно, - очі сповнені сліз на нерозуміння.
Альфа обіймає його та притискає до себе, даючи підтримку.

-Дай собі трошки часу і мені. Я намагатимусь тобі показати, що з мого боку немає ніякого підступу. 

Їхню розмову чула жінка - її серце не на місці. «Потрібно щось із цим робити», - думає вона та вже продумує розпорядок дня на завтра. «Юнгі, робота твоя почекає, в тебе тут такий надбитий кристалик, що весь світ зачекає, поки ти його до ладу приведеш», - думає Саєн і вже продумує, куди альфі завтра повести омегу, щоб розвіятися.

Поки Мін обіймами заспокоював Пака, той заснув. Альфа почекав декілька хвилин, щоб хлопець міцніше заснув і, взявши того на руки, попрямував до сходів.

-Обережно, не зачепись за щось, - альфа чує шепіт робітниці.

-Не хвилюйся, донесу, навіть пилинка на нього не впаде, - посміхається і чує, як омега уві сні схлипує і притискається ближче до чоловіка.

-Неси до себе в кімнату, але накрий його окремим покривалом, щоб зранку не злякався тебе і не подумав, що ти його домагаєшся.

-Ц! - цокає Мін.

-Давай, давай, йому зараз необхідно, щоб хтось був поруч.

Альфа послухав жінку і поніс омегу до себе в кімнату. Накрив його окремою ковдрою і ліг поруч, дивлячись на цей невинний клубочок. Чімін щось почав шепотіти та хмуритись і Юнгі підсунувся ближче, поклавши Пакову голову ближче до своєї шиї, щоб той заспокоївся. Альфа вже зрозумів, що його запах діє як заспокійливе на омегу, який зараз солодко спить і тисненться все ближче до чужого тіла.