Викуплений омега

17

-Ідіть їсти, дітлахи!

-У цьому будинку лише одна дитина покищо, - заходить Юнгі з Паком на плечі.

-Я не дитина!

-Угу, а поведінка показує інакше.

-Відпусти мене, - змінив тон омега.

-Ти що, образився?

-Відпусти його. Я ще тільки не минила вас.

-Кажу ж, дитина, - слідкує поглядом за Чіміном.

-Саєн, я сьогодні тебе забираю з собою. Підемо дещо купимо, допоможеш мені.

-Не зрозумів? - дивиться на нього Мін, потребуючи пояснення.
-А я що, вже не підхожу?

-Мені потрібна кваліфікована персона. Як дитині нянька, - додає, із викликом дивлячись на альфу.

-Так, досить! Сіли обидва і почали їсти. Чімін~і, у мене багато роботи, але якщо тобі справді потрібна моя допомога..

-Йдіть разом.

-От бачиш, Саєн, навіть не люб'ячий батько дитину без нагляду не залишить. Я зараз повернусь, - повільним кроком йде до сходів, а коли Юнгі розуміє, що слова були адресовані йому і йде за омегою, Пак зривається з місця і біжить до кімнати. Йому капець.

-Ану, стій! Я тобі зараз пограюся в батька і сина! Іди сюди!

-Ммда, діти вони і а Африці діти... - проводжає їх поглядом жінка.

-Відчиняй! - стукає у двері Юнгі.

-Ще чого? Заспокоїшся, тоді відчиню. Сам почав розказувати, хто тут дитина, а тепер кидаєшся на мене. Пфф...

-Чімін, відчиняй, бо наступний тиждень не встанеш із ліжка.

-Угу. Прив'яжеш?

-Ні, краще.

-Ой, - зрозумів. Відімкнув двері ключем і швидко втік в інший кінець кімнати.

-Будемо і далі гратися чи ти вибереш покарання полегше?

-Юнгі, сніданок холоне, - притискається до стіни. Мін підходить впритул і обдає гарячим повітрям шию омеги.

-Я сьогодні тобою поснідаю. Сідай на ліжко, руки в замок, - залишає легкий поцілунок на підборідді. Юнгі йде до Пакової шафи і знаходить боксик з цікавими іграшками. Дістає наручники, якими потім прикріплює руки омеги до ліжка.

-Юнгі~я, перестань.

-Я хочу чути зараз лише твої солодкі стогони, - починає стягувати штани з Чіміна, який насторожився, але мовчить. Піднімає футболку омеги і починає залишати спочатку легкі поцілунки на шкірі, а потім - обпалюючі. Покриває ключиці та шию засосами, паралельно стягуючи з нього нижню білизну. Пак не пручається: знає, що сенсу нема, гірше собі зробити може.
-Хороший хлопчик. - обхоплює рукою Паків член, що встав і починає надрочувати йому, зриваючи тихі схлипи з уст партнера. Чімін вигинається і починає стогнати від задоволення, притягує Юнгі за футболку до себе і цілує пристрасно. Він відчуває, що ще трішки і ці умілі руки доведуть його до розрядки, але Мін різко відсторонився і перестав йому надрочувати.
-Не так швидко.

-Ну таак, звісно, це ж покарання... - сміється Чімін, хоча йому до сліз хочеться зараз всього альфу.
-Тільки от за що - це інше питання.

-За твої прекрасні очі, - залишає поцілунок на коліні.
-За твої пухкі вуста, - цілує внутрішню сторону бедра.
-За те, що ти такий неперевершений належиш мені, - торкається губами члена омеги, від чого в нього дух перехопило.

-Чорт! Я тобі помщуся, обіцяю.

Альфа все ж таки не зміг довго мучити омегу і приніс задоволення їм обом, кінчив Пак, а потім - альфа, не виходячи з нього.

-Тільки ранок, а ти вже всю душу з мене.. - альфа заткнув його поцілунком.

-Ходімо в душ і будеш відпочивати.

-А ти?

-Поїду помаячу на роботі і повернуся до тебе, гаразд?

-Можеш маячити там до вечора. Я всеодно із Саєн буду на виїзді, - простягає руки, щоб Мін його підхопив.

-Тільки не муч її цілий день.

-Ой, вона більше виснажується тут, в чотирьох стінах, а точніше - серед двох поверхів. Я їй навпаки відпочинок влаштую.

-Ти ж знаєш, що я її не змушую тут сидіти постійно. Навіть хотів ще когось найняти, але вона заборонила. Пригрозила, що не буде тут залишатися, якщо ще хтось з'явиться.

-Потрібно частіше з нею виходити кудись.

-Добре, але це все потім. Зараз душ і спати.

-Дай цьом, - скрутив губи у трубочку. Альфа сміється.

-Маля моє, - цілує і підхоплює Пака на руки.

%%%%%%>