Викуплений омега

11

-Він заснув, - шепоче Джин, погладжуючи Чіміна по спині, коли бачить альф. Пак плакав, поки не виснажився, так і заснув в обіймах старшого омеги.

-Гаразд, давай я його заберу і вкладу спати, а ви покищо спускайтеся у вітальню, - Юнгі підіймає Пака на руки і переносить з дивану на ліжко, поки заміжня пара виходить з кімнати.

-Мм, Юнгі? - крізь сон запитує Пак.

-Так, це я. Спи, я скоро до тебе повернуся.

-У-у, не йди, - обхоплює чужу руку своїми рученятами і притискає до себе, мов іграшку.

-Чімін~і, я проведу Джина і Джуна і повернусь.

-Я що, заснув? - розплющує сонні оченята.

-Так. Джин тебе трохи виморив балачками? - посміхається.

-Можна і так сказати. Я проведу їх з тобою.

-Куди? Лягай, ти ще очі навіть не до кінця розплющив. Кого ти і куди вже зібрався проводити?

-Але це буде не гарно, - накопилив губи.

-Добре, закутуйся в ковдру, я тебе віднесу. І навіть не сперечайся. Я тебе на сходах ловити не буду, - цілує омегу в кутик уст.

Юнгі спускається сходами, несучи на руках Чіміна. Тримає його під сідницями, коли Пак обхоплює талію Юнгі ногами. Омега спочатку довго не погоджувався в такому вигляді показуватися гостям, але Мін, врешті, підняв його і поцілунком перекрив Чіміну можливість сварити його.

-Ваах, та ти що... неповних три дні він тут пробув. Ну-ну, - радіє Джин, побачивши їх

-Любий, перестань.

-Та він мені навіть нічого не булькнув про те, що заманив Юнгі на янгельську стежинку. Образливо, взагалі-то.

-Джин.

-Ну добре, добре. Чімін~і! Ти чого не спиш? Він розбудив тебе? Змусив сюди спуститися?

-Любий, та що з тобою?

-Я сам захотів спуститися, - посміхається омега.
-Відпусти мене, тобі ж важко, шепоче Чімін на вухо альфі.

-Мені подобається носити тебе на руках і я вже казав, що ти не важкий.

Кіми спостерігають за цим шепотінням із посмішками. Міну точно невистачило про кого попіклуватися.

-Кхм, кхм, - перериває Джин діалог між молодшими.

-Напоїте нас чаєм чи так і будете воркотіти між собою? - посміхається Джин, задоволений збентеженим омегою.

-Джун, заспокой, будь ласка, свого любчика, бо він мені зараз Чіміна залякає.

-Ах ти! Любчика? Ти що, здурів?! Де повага до старших, взагалі?

-Пфф, - сміється Юнгі.

-Дякуємо за гостинність, любчики, дозволяю вам продовжувати воркотіти. Спокійної ночі сім'ї Мінів! - підвищує голос Джин, виділяючи останнє слово і тікає до машини, щоб його не прибили.

-Я сподіваюсь, ви не сприймаєте його слова серйозно. Дорослий омега, а поводиться як маленький, - посміхається Джун.
-Дякуємо за вечір. Завтра побачимося, а тебе, Чімін, вітаємо з влаштуванням на роботу. Будеш помічником Джина, бо він сам не справляється.

-Дивно, він мені сказав, що це ви без нього не справляєтеся, - сміється Пак.
-Але дякую. Я не підведу, - ще більше стискає руку Міна, також і йому дякуючи.

-Як тобі Джин? Здружитеся? - запитує Юнгі, піднімаючись з омегою сходами.

-Він веселий, балакучий, але ми майже не поговорили, бо я заснув. Я б хотів більше про нього дізнатися.

-У тебе ще все попереду. Завтра підемо на роботу, я тебе введу в курс справи, а потім вже і прогуляємося разом і ви поспілкуєтеся.

-Вони з Джуном такі прикольні. Він спокійний, а Джин такий бадьорий, постійно розмовляє.

-До речі, спочатку вони не дуже ладили, - садить омегу на ліжко, накриває ковдрою.

-Ти до себе? - хапає Чімін чужу руку.
-Залишишся? Будь ласка, - Юнгі цілує його в лобик і влаштовується поряд, пригортаючи до себе.

%%%%%