Частина 12

196 40 3
                                    

 Цзянь Сучжою погано спав цієї ночі.

Проте, коли він стомився від читання, то непомітно задрімав, а Мен Квіншан накрив його ковдрою, щоб він не застудився.

Але щойно він розплющив очі, як відчув себе геть знесиленим. Та й не дивно, зважаючи яким твердим було крісло, на ньому навіть довго всидіти було важко. Після цілої ночі сну навсидячки все його тіло нило.

Цзянь Сучжою почувався роздратованим.

Чому справжній принц призначив цю кімнату для Хуо Уцзю? Меблі тут такі грубі. Чому він не подумав про те, що одного дня йому доведеться на цій канапі спати?

Він випростався й визирнув у вікно - небо знадвору поволі світліло. До нього долинув запах їжі. Напевно Мен Квіншан розпорядився щодо сніданку.

Цзянь Сучжоу підвівся та помітив, що ліжко порожнє.

Де ж Хуо Уцзю?

Цзянь Сучжоу щойно прокинувся і був трохи сонним. Якусь мить він просто витріщався на ліжко, перш ніж роззирнувся довкола.

І зненацька зустрівся з поглядом з парою жорстких холодних очей.

Цзянь Сучжоу сахнувся від несподіванки. У тьмяному світлі він побачив  Хуо Уцзю, що сидів біля вікна. Він тримав книжку, яку Цзянь Сучжоу читав минулої ночі, і знічев'я гортав її.

 Але вже з того як він тримав книжку, було очевидно, що генерал взагалі не належить до любителів почитати.

Він споглядав Цзянь Сучжоу. Погляд холодний, а обличчя — беземоційне.

Тож зненацька Цзянь Сучжоу стало соромно. І хоча він нічого не зробив, все ж почувався винним.

...Може тому, що залишившись тут на всю ніч він вийшов з характеру справжнього принца?

Тож він відвернувся, мов нічого не сталося і холодно покликав: "Мен Квіншан?"

Мен Квіншан, що чекав зовні, почув його голос і притьмом увійшов аби допомогти принцу.

Євнух завжди був дуже балакучим. Доки Цзянь Сучжоу його не перебивав, він міг говорити пів дня, не зважаючи ні на кого. Цього ранку Цзянь Сучжоу почувався незручно, тож не став його спиняти. Врешті, він поводився так, наче не бачив Хуо Уцзю. Закінчивши сніданок, він пішов.

Сьогодні у посадовців не було зустрічі при дворі, тож натомість належало йти на службу.

Коли скалічений Бог Війни став моєю наложницеюWhere stories live. Discover now