старший брат

день народження вийшов не дуже..

*я ще спала, а дівки пішли, а ось хлопці залишились*
б: слухайте..це ж у т/и день народження сьогодні?
х: доречі так
б: супер, так давайте влаштуємо не забутній день?
х: впринципі я так і хотів
б: чудово
?: я їй кульки надуваю
?: чого? ти серйозно? кульки? їй не 10 років якби
х: яка різниця? ми ж всеодно хочемо зробити їй день який б вона запам'ятала назавжди
?: ну..так..
х: ну ось і усе, і піду подивлюсь спить вона або ні, а ви тільки тихенько робить це усе
?: добре
*він пішов до мене, а я ще спала міцно*
х: моя сестричко..тобі сьогодні вже 17..яка ти велика..але в душі ти така дитина..
- м..
*через годину, я почала вставати, і побачила кульки на стелі і на підлозі*
- м..вау..
*сонна дивилась на ці кульки наче дитина*
б: хто буде її першим вітати?
?: джей?
х: а?
?: йди привітай першим, потім ми вийдемо, бо якщо ми відразу всі, то вона злякається
х: а добре
*він подивився на мене, і усміхнувся*
х: т/и, сестро моя
*подивилась на нього, і усміхнулась*
х: я тебе дуже кохаю, ось прям від всього серця, ось на тільки, що віддам серце своє для тебе якщо воно тобі буде потрібно
*встала на ліжко, і мило стояла і усміхалася*
х: обожнюю твою посмішку, вона гарніше за будь-що
*він підійшов до мене, і дуже міцно мене обійняв*
- мм..задушиш..
*усміхнулась, а він взяв на руки, і подивився в мої очі*
- рідний братик..
х: моє сонце..
*я подивилась на губи його, але потім згадала що ми брат і сестра, і подивилася в сторону*
х: хах
*він поцілував мене в губи ніжно, і тоді я тільки відповіла*
х: м..ти тепер чекаєш поки я тебе поцілую?
- м..таак..
х: без дозволу тепер не будеш цілувати?
- неа..
х: моя зайка..слухняна дівчинка
*він поставив мене на ноги, і зайшли його друзі*
?: вітаюю
б: мала вітаю тебе
*вони всі мене почали обіймати, а я усміхалась, і заплющивала очі того що було приємно*
?: яка ти мила
*слегка за соромилася, і подивилась на джея*
х: хаха, боже яка ти мила коли соромишся
*чихнула, і обійняла його*
х: правду кажу
б: так, підемо ми дещо тобі покажемо
- йду, але я с початку одягнусь
*всі вийшли, але джей залишився*
- а чого ти з ними не пішов?
х: т/и, я розумію що ти любиш штанці і худи, але..одягни будь ласка сукню..
- але..
х: для себе..я навіть зараз можу сказати тобі буде личить в ньому
- добре..
х: дякую
*він поцілував мене в губи, і вийшов, а я одягла сукню, і подивилась в дзеркало*
- мм..а можливо мені йде..
*взяла телефон, і вийшла з кімнати, і прийшла у низ, і хлопці всі на мене подивилися*
б: ваууу..
*всі так сказали, із-за цього за соромилась*
х: добре, досить хлопці
*він підійшов до мене*
х: ти сама гарніша дівчина у світі
*прикусила губу, і подивилась його штанці*
х: дякую що послухала, тобі і справді личить, я тебе не обманював
- ага..
*він взяв мене за руку*
?: ви така гарна пара..
*брайс подивився на нього*
?: ой, щось не то сказав, ви самі гарні брат і сестра..
*обійняла джея за торс, а він подивився на мене*
- я кохаю тебе..
*подивилась на нього*
х: і я тебе моє сонечко..
б: це так мило
х: поїдемо на моїй машині
- можна в спереду?..
х: звісно, для тебе можна сьогодні усе
- м..
*усміхнулась, і пішла до машини*
б: їй ніби не 17, а 12, чи може менше
х: хах, ну вона ще дитина насправді, це нам вже 20-25, тим більше дівчата всі такі, вони поряд з хлопцями, або навіть з братами такі малі, ну і поводять як діти, але мені це подобається
б: мені теж
*я стояв біля машини, і підійшли хлопці до своїх машин, а джей і брайс до нашої*
х: сідай
*він відчинив мені двері спереду, і я сіла*
- за кермо не можна?..
х: поки ні
*брайс сів теж, і ті хлопці теж сіли по своїх машинах*
х: поїхали?
- так
*джей поїхав, а я дивилась у вікно*
б: якщо б не день народження, я б напевно не побачив тебе в сукні
*подивилась на нього*
- та побачив б
б: думаєш?
- знаю
*мило усміхнулась*
б: а ти ще зухвала?
- трішки
*джей усміхнувся*
х: є в кого
б: хаха, в тебе?
х: ну звісно, я такий ж іноді буваю
б: ого, я не помічав таке
х: бо я не з тобою такий, а з другими
*нас почали обганяти ті хлопці що їхали ззаду нас*
- джей
*подивилась на нього мило*
х: чого моя принцеса?
- давай в гонки пограємо?
х: в які?
*подивилась на ті машини*
х: ам..ну..якби..
- давай, будь ласочка..
б: т/и, це небезпечно
- мм..будь ласка..я прошу..трохи
х: гаразд, тільки не відволікайте мене
- добре
*він почав розганятися, і ми доїхали до тих хлопців, і вони нам посигналили*
- я теж так хочу! можна?..
х: добре
*просигналила їм, а вони усміхнулись, і погнали далі*
- давай ще?..
х: ні т/и, досить
- гаразд..
*дивилась на дорогу*
б: це було здорово
х: ага, а потім штраф, або ще гірше
б: ах ну так, точно
*ми приїхали на те місце, і я вийшла з машини*
- як тут гарно..
*далі була дорога, але ще далі були квітки, мені дуже подобалися різні квіти, тому пішла до них, але не помітила дорогу*
х: т/и стой!!
*зупинилась, і біля мене дуже швидко поїхала машина, і я боялась йти вже назад*
б: ти тільки не нервуй джей, я зараз її заберу
*він вже був готовий накричати мене, але до нього підійшли хлопці, і постукали по плечі*
?: тихіше будь, усе добре буде
*він мовчав, а мене взяв на руки брайс, і приніс назад*
х: т/и
б: джей..тихіше
*мовчала, і боялась подивитися на нього*
х: подивись на мене
*подивилась на нього*
х: будь поряд
- добре..
*ми зайшли в ресторан, і побачила там ще квіти*
- оо..я піду?..
х: йди, тільки не далеко будь
*кивнула, і прибігла до квитків, і нюхала їх*
- мм..
*поряд був якись хлопець, йому було на вигляд десь як моєму братові, і він зірвав квітку, і дав мені*
?: це тобі
- не можна рвати квіти..вони теж живі істоти..
?: і що? мені всеодно
- ти такий поганий хлопець
?: дура, з'явилася тут дівка котра буде мені розказувати що мені робити
- буду, тому що я ненавиджу коли хтось рве квіти, це не правильно
*він забрав у мене квітку, і викинув її в сміття*
- ей..
?: обожнюєш квіти значить? тоді дістань її, при всіх людей, осоромся, всі з тебе будуть сміятися
- а..
?: давай, покажи як ти обожнюєш квітки
- я обожнюю..але я не буду діставати..
?: тоді я охороні розкажу що ти зірвала квіток
- тобі не повірять
?: впевнена?
- угу..
?: гаразд
*він підійшов к охороні, і щось сказав, і вона до мене підійшла*
о: навіщо ти зірвала квітку? ти знаєш що цього робити не можна?
- це не я зробила..це він
*хотіла показати його, але він втік кудись*
- а..
о: хто? окрім тебе здесь нікого не бачу
- вибачте..
о: де твої батьки? або ти сама здесь?
*я розгубилася, і побігла кудись*
о: хей, стой
*я вибігла з ресторану з другого виходу*
б: щось т/и давно не приходить, куди вона пішла?
х: сказала що до квітів піде, але дивно що немає, піду подивлюсь
б: ми чекаємо вас
*джей пішов дивитися де я, але мене там не було*
х: о боже.. тільки не це..
*він прибіг до хлопців
б: де вона?
х: вона втікла кудись..
б: та бля..потрібно було з нею піти..
*джей був злий і сумний із-за цього*
?: ми підемо шукати, а ти брайс залишайся тут
б: ні, я з джеем, точніше з вами
?: бля, гаразд
*вони пішли в іншу сторону, а джей і брайс пішли в другу*
- м..
*я не знала де я знаходилась, але пішов ливень, і я намагалася десь сховатися, але я була в лісі*
- о не..
*вся була мокра, і навіть сукня не була така яскрава*
- мм..як ж холодно..
*сіла на колода, і обійняла себе*
|тим часом у джея|
х: я такий злий на неї
б: будь ласка.. тільки не кричи на неї коли ми знайдемо її..ти навіть не знаєш ситуації чого вона втікла
х: та вона постійно кудись тікає! і це не в перше у неї таке!
б: та тихіше ти..може її хтось образив? або..
х: та якщо образили потрібно к брату йти, а не втікати!..
б: та може злякалась
х: кого? мене? серйозно? я б усе вирішив, але ні! їй потрібно кудись пропадати увесь час!
*в нього були емоції і сум і біль за мене*
б: та зараз знайдемо..
*т.к я не далеко пішла у лісі, то мене вони знайшли*
б: ось вона
*я закривала очі, і тремтіла*
х: т/и!!!
б: чшш!..
*він прибіг до мене, і взяв мене за плечі*
х: чого ти увесь час тікаєш від мене!!?ти не може підійти я попросити щоб я тебе захистив від чогось?!! чого ти боїшся усе мені казати?!! що з тобою не так?! я не хотів кричати на твій день народження! але так вийшло!! а усе із-за чого розкажи мені?
*подивилась на нього, і тихо плакала*
х: досить плакати!
б: джейден..вона боїться тобі розказувати усе..бо боїться тебе..ти вже їй таку травму зробив.. своїми криками, ти чого не можеш спокійно вирішити питання?
х: спокійно?! ти серйозно? ось поживи з нею тиждень, ти зрозумієш чого я кричу, знаєш, я не хочу кричати, але так виходить
- я..я хочу..д..до..б..батька..
*батько помер т.к джей його вбив*
б: а де він?
х: він мертвий, я його вбив
- він був добрим якщо б не пив!!..не змій таке казати!..
х: ти дура взагалі? він не хотів щоб ти існувала на цій землі, ти забула що він казав останній раз? він ненавидів тебе, почувши він твої слова, розсміявся б
- та ти просто не знаєш!..
х: т/и, я знаю багато що про нього, і про те як він тебе обзивав, і не тільки, це ти про нього мало що знаєш, тому таке і кажеш, розказав б я усе, ти б напевно самогубства зробила
- ні!..закрий рот!!..
х: хах, і не подумаю
*прибрала його руки з моїх плечей*
- ти ненавидиш мене
х: ага
*брайс, і всі подивились на нього*
- м..я так і знала
х: угу
- навіщо тоді було мене рятувати все життя?..і відноситися до мене як к чомусь дорогому?..ти ж ненавидиш мене, навіщо це усе було?..
х: м..та просто так, мені нудно було, тому рятував постійно тебе, та і відносився від нудності до тебе
б: джейден?..
*він дивився на мене порожнім поглядом*
- я думала ти змінився..ти покохав сестру свою..
х: ніколи такого не було, я грався тобою
*я думала він жартує*
- круто, в тебе вийшло пожартувати
*хотіла його обійняти, але він відійшов назад*
х: хто сказав що я жартую?
- я..
х: я не жартую т/и, це було усе насправді, та не тільки ти повірила що я тебе кохаю, і то ти моя найкраща сестра у світі, ще й вони
*він подивився на друзів*
- а..
х: я грався твоїми почуттями, бо мені було настільки нудно, я хотів подивитися повіриш ти або ні, але що тут перевіряти, як тільки я сказав "я кохаю тебе" і почав чіпати тебе за слабкі місця, то ти вже була ніби в раю, за тобою всі доглядали, я ледве не здався коли ти втікала постійно кудись, бо знала що братик тебе врятує, і довірилась своєму братику занадто
*я дивилась на нього, а він без почуттів дивився в мої очі*
х: прокинься, мир не такий добрий насправді, з тобою могли вчинити і по гірше, ніж я, хоча я вже не буду тебе врятувати, я буду таким яким був с початку, холоднокровним і так далі
*опустила голову*
х: це тобі уроком буде, щоб не відкрилась людям відразу ж як тільки вони зроблять якесь добро до тебе, я за цей час, коли грався з тобою, то помітив яка ти насправді, я ж до цього не знав яка ти, коли дізнався, я дуже засмучений тим яка в мене сестра, навіть не може себе захистити, так я знаю, я розбив тобі серце цим усім, але це життя таке т/и
*не вірила не одному слову*
х: шкода що ти мене іделізувала, але це твої проблеми, ти дуже довірлива
б: хосслер? може тобі в лікарню?
х: ні, зі мною усе чудово
б: ти погано з нею зараз робиш
х: мені всеодно, ти ж її там казав кохаєш? чи кому вона там сподобалась коли ми грали тоді?
?: мені..
х: забирай її, я буду тільки рад
*він спокійно це усе сказав, і пішов на вихід*
б: т/и..
- я не знала що зі мною так вчинить старший брат..
б: мені шкода..пішли до мене?
- не..
*я пішла за джеем*
?: бля..її шкода..ніби мені він боляче зробив..
*друзі розійшлися всі, а я сіла в машину джея, тільки я сіла ззаду, і він поїхав додому, коли ми приїхали, то він мовчки пішов в кімнату, а я не знала що робити, тому сіла на диван*
💭я не знала що мій рідний брат настільки вчинить зі мною..він стільки прикидався що я його кохана сестра..але це з'явилося усе жартом..мені він дуже боляче зробив..я не знала як бути далі..як дивитися в його очі..і взагалі як жити з ним далі..бо він знову буде поступати як раніше..тобто не дякувати за їжу котру я буду готувати..і саме боляче те що буде керувати мною..але ще після цього всього.. це буде в двічі болючіше..💭
|pov джей|
*я прийшов в кімнату, і лег на ліжко, і подивився на іграшку т/и, з якою вона спала тут*
х: 💭так буде краще, я їй зробив це уроком впринципі, вона не буде нікому довіряти, і мені легше відноситися до неї як до цієї ж іграшки..💭
*він кинув її на підлогу*
х: 💭тобто знущатися та і усе, хоча..після цього всього що я для неї робив..можливо вона навіть не буде мені готувати їжу? хоча я так не думаю, вона будь як зробить мені поїсти,бо я не той котрий був коли грався з нею, в неї не буде вибору, так що..якось так💭
*він заснув, а я погано спала т.к залишилась звичка обіймати його..джея, тому мені нажаль прийшлось обіймати подушку*

(капець, ну і день народження вийшло..якось не дуже як хотілось звісно, але цікаво, чи буде реально джей так до неї відноситися як було с початку, чи можливо він подумає те що наробив? як думаєте ви? я спати тому надобраніч 🤍 уфф 2384 слів)