їхнє дитинство не з кращим кінцем

99 2 0
                                    

*мені було 6 рочків, а джею 8, майже було 9, і ми гралися біля басейну з м'ячем*
- ну джей..дай м'яч..
х: ні, наздожени і дам
*він усміхнувся, і почав бігли навколо басейну*
- але я втомилась..
х: слабка ти
*сумно на нього подивилась, і сіла на диван*
х: ц..ну не сумуй
*він підійшов до мене, і ніжно обійняв*
х: я люблю тебе..
- і я тебе..
*він усміхнувся, і взяв мене на руки*
- хаха, та відпусти
х: неа
- ну блін..
х: я теж хочу блін, давай у матусі попросимо зробити?
- давай
*мило на нього подивилась, і він на руках мене поніс до матусі, і коли прийшов то мама на нас подивилась і усміхнулась*
м: що хотіли?
х: ми хочемо блін зробиш?
м: добре, зроблю
- ураа
х: ура
м: тобі не тяжко джей?
х: та ні, вона легка взагалі
м: ну добре, йдіть гуляйте
*джей подивився на мене*
- що?
х: куди підемо?
- мм..я якщо чесно хочу спати...
х: добре, йдем спати
*він приніс мене на ліжко, і накрив ковдрою, і сам лег поряд*
- м..
*повернулась до нього, і лягла на нього*
х: м..
*почала пальцем слегка водити по животі йому, і він подивився на мене*
х: сестричко..що ти робиш?..
- засинаю..
х: м..ти так ніколи не засинала..
- як саме?..
х: ти мене раніше не чіпала..ну тобто..
- а тобі боляче так?..вибач..
*перестала чіпати*
х: та ні ні, чіпай, але це дивно..
*тяжко зітхнула, і почала крутитися, і шукати нормальну позу для сна*
х: т/и..спи вже..
- я не можу заснути..ти зможеш мені поспівати якусь пісню?..
х: гаразд..
- а ще можеш погладити мене по животику?..
х: як скажеш..
- дякую..
*усміхнулась, і закрила очі, а він почав гладити мій живіт, і співати тихо якусь пісню, а я почала засинати, і я якось швидко заснула, він перестав співати, і подивився на мене, а потім на мої ноги, і на свою руку*
х: мм..
*в нього мабуть почалось дозрівання, тому він впринципі не знав що робить, і почав чіпати мої ноги*
- м..
*відвернула голову від нього, а він зняв з мене футболку щоб мені не було жарко, хоча на вулиці майже зима була*
х: що я роблю?..
*він розглядував мою грудь, хоч її ще не було, і він хотів торкнутися мене за груди, але зайшла мама, і він закрив мене ковдрою*
м: чого не спиш?
х: а я..я не хочу
м: я там блинчики зробила
х: так, дякую
*мама дивно на нього подивилась*
м: усе добре?
х: так, звісно
м: гаразд
*вона пішла, а джей вже не став чіпати мене за тіло, бо боявся що мама спалить, тому він поклав свою голову рядом з моєю, і подивився на мої губи*
х: яка ж ти гарна..як пощастило твоєму хлопцеві..
*він не знав як цілуватися як дорослі, але намагався торкнутися своїм язиком мої губи, і в нього це вийшло, але я відкрила очі різко*
- м..що?..
*він швидко став з ліжка т.к сам злякався*
х: о боже..
- що сталось джей?..
х: та нічого..забудь
*дивно на нього подивилась, і встала з ліжка*
х: я..я до себе в кімнату мабуть піду
- та ні..не йди..
*підійшла до нього максимально близько*
х: мм..
*він відвернув голову*
- що з тобою? тобі погано?..може маму покликати?..
х: ні, не потрібно, зі мною усе добре
*тяжко зітхнула, і ніжно його обійняла*
х: о ні..тільки не це..
*мені дещо заважало його обіймати, тому я подивилась що саме, і хотіла це взяти, але джей мене слегка відштовхнув*
- ей..мені боляче..
х: т/и прошу..не чіпай мене..
- а що у тебе там?
*показала туди, а він взяв взяв подушку маленьку і закрив це*
- що там? скажи, мені цікаво
х: т/и, це не потрібно тобі знати, взагалі лягай спати, ти спати хотіла, я тобі вже співав
- я заснула, але..але мене розбудило щось..
х: м..
*він сів на ліжко, і протер очі*
- тобі погано..
*підійшла до нього, а він сумно подивився на мене, і я побачила що він прибрав подушку, тому торкнулася, а він закусив губу, і хотів захопити мої руки, але він не міг бо було приємно*
х: прибери..
- а покажи його, покажи покажи
*слегка стиснула бо я не знала що то таке*
х: ай!!..
*він зігнувся, і закрив очі*
- ой..вибач..але мені цікаво
х: відвали..м..
*опустила голову*
- вибач..
х: я піду в кімнату..
- але розкажи
*стрибнула йому в руки, і сіла на коліна, а він випадково громко простогнав, а потім закрив рот рукою, і в нього миттєво потекли сльози*
- аа..
*він почав плакати тихо, а я почала його обіймати, і зайшла мама бо почула плач*
м: джейка мій..
*вона прибрала мене, і взяла його на руки*
м: синочок що сталось?..мій рідний..
*він плакав, а я дивилась на них*
м: т/и, що ти йому вже зробила?
- я..я з початку його обійняла.. потім побачила його у нього щось в кишені..а стрибнула на нього щоб він мені розповів що то таке..
м: ох..
*мама вийшла з кімнати, і зайшла в його кімнату і поставила на підлогу*
м: тихіше..не плач..я розкажу що то таке у тебе..
*він подивився на неї, і слегка плакав*
х: р..розкажи..
м: у тебе просто дозрівання..ти дорослішаєш, тому у тебе там встає, ти просто не давай їй себе чіпати
х: мамо..я зрозумів..але її тіло мене з розуму зводить..я хочу її мамо, я хочу її цілувати навчитись, я хочу чіпати її груди
*він плача це усе казав*
х: я не можу стриматись коли вона мене чіпає! я хочу свою сестру мамо!! це дуже погано!..
м: чшш..
*мама поцілувала його в щоку, і обійняла*
м: це пройде..
х: коли?
м: в років 19..
х: ти знущаєшся?!..це дуже довго!..
- мам..джей..можна до вас?..мені страшно..
м: заходь..
х: мамо..ні..
м: тримай себе в руках, я їй поясню
х: вона не зрозуміє
*я зайшла, і подивилась на маму*
м: т/и..я тобі розкажу що то таке..джей росте, тому..
х: тому мені не можна чіпати там, де ти чіпала
- добре..
*підійшла до нього, а він лизнув свої губи, і подивився на матусю*
м: терпи, це пройде
*він кивнув, а мама вийшла*
х: боже я не можу це терпіти..
- м?..
*він притягнув мене за талію до себе*
- ай..
х: чш..
*він сів на коліна, і почав цілувати мій живіт, а я почала сміятися т.к мені було лоскітно*
х: розслабся..
*розслабилась, і він почав ніжно цілувати мене повсюди, мені це подобалося, і я засунула свою руку йому туди*
х: ммм..
*він посадив мене на коліна*
х: давай стрибай мені як на батуті
- м..ну гаразд
*почала стрибати, а він кусав губи, а потім взагалі зняв штанці*
- ого..він великий..а що це?
х: ну..а..а ти сядь на нього
- навіщо?
х: ну..просто?..
- гаразд
*я робила усе що він казав, тому сіла, і подивилась на нього*
х: м..хочу тебе..т/и..хочеш його побачити?
- звичайно!
*він знімав вже труси, але зайшла мама, і закрила мені очі*
м: джей!!! ти взагалі з розуму зійшов?!!
х: а..
м: вона маленька!!! ти взагалі думаєш колись головою!?
х: мамо, вийди з моєї кімнати, досить мною керувати, я не маленький
м: та ти взагалі головою бачу не думаєш!!
х: та вийди!!!
м: ти її більше не побачиш
*вона взяла мене на руки, і вийшла з кімнати*
- мам..відпусти..
м: тихіше будь
- я хочу к джею..мамо..
х: він поганий брат, не розмовляй з ним
- м..
х: але мене засмутило те як він спілкується зі мною..
*в неї потекли сльози, а я обійняла її*
- я скоро буду..
*побігла до джея, і коли прибігла, то вдарила його по животі*
х: ай!!!..ти хвора?!..
- це за маму
х: та що я їй зробив?! вона сама вина!
- вона твоя мама!! щоб вона тобі не казала, ти повинен розуміти, що вона хоче як краще для тебе!
х: хаа, це вона так сказала мені передати?
- ні!
х: невже, дуже дивно
*він встав, і стиснув мене до стінки*
х: ти ж в курсі що я можу тебе зґлатувати
- це що?..
х: ой забув, ти ж маленька, я тобі не можу розповісти
*дивилась на нього*
х: коли я виросту, ти будеш за мною постійно прибирати, і робити усе що я буду казати
- не буде такого!..
х: буде буде, ось побачиш
- ні!
*ногою вдарила його туди, і він зігнувся*
х: дура!..
- це я буду головною
*показала язик, а він дав мені ляпас*
х: та мене що хотіти будеш, малявка дурна
- дурний!! ні!
*потекли сльози*
х: а чого ми плачемо? на правду образилась? ох як шкода
*хотіла втікти, але він взяв мене за руки, і почав їх скручувати*
- ай!!!..відпусти!!..ай боляче!!..
х: щоб ти знала, я ненавиджу тебе, шкода що ти моя сестра, фу навіть бридко це казати "моя сестра"
- ай відпусти!!!..
*він відпустив, але взяв мої пальці, і почав їх згинати*
- ааай!!!!..
*впала на коліна перед ним, і тоді він відпустив, а я опустила голову*
х: ось так ти будеш завжди перед мною сидіти, бо головний тут я
*він усміхнувся, а я подивилась на нього*
х: тепер будеш називати мене.."мій король" хахах
- не буду..
*він ногою наступив на мою руку, від чого я закрила і сказала це*
- м..мій король..
х: мм..я рад чути, хто я?
- мій король..
х: хаха, а ще скажи, що ти..
*встала швидко, і штовхнула його на скільки могла*
- не буду я нічого таке казати!! ти думаєш що я слабка?!  це не так!..
х: що ти сказала? повтори
- ти бридкий! це я тебе ненавиджу тепер!
*він почав мене бити, і я себе намагалася захистити*
х: це ти бридка!!! чого ти взагалі родилась?!
- відвали гавнюк!!..
*ми сильно билися, і в кімнату зайшов дуже злий батько..а ще і п'яний..*
б: що ви тут робите?!
*ми розійшлися, і я подивилась на батька, і джей теж*
- г..граємося..
б: ви знову влаштували бійку?!!
- н..
х: вибач..це я зробив..
*подивилась на нього*
х: вибач мене..
*я вже думала що він мене захищає так, але..*
б: це т/и зробила?!
х: так..вона перша вдарила..я продовжив..я хлопець..я міг за себе постояти..
б: молодець, мій синочок, я так і знав що це т/и, а мама її ще захищає
*джей усміхнувся, а я подивилась на батька*
б: а тебе я зараз покараю
*він підійшов до мене, і я закрила голову руками, і він почав мене бити, а я почала кричати і плакати, і джей взагалі вийшов з кімнати, і прийшов веселий в кімнату матусі*
м: чого радий такий? батька бачив?
х: бачив
*він усміхався*
м: м..де т/и?
х: у батька спитай
*вона різко подивилась на джея, а потім встала, і побігла в кімнату ту*
х: хах
*вона зайшла, і вдарила батька туди, і він впав*
- ааайй боляче!!!..
*сильно плакала, мама взяла мене на руки, і стиснула до себе*
б: ненавиджу вас!! окрім джея, мого синочка
*в кімнату зайшов джей з усмішкою*
б: мій синочок..йди до мене
*він підійшов до нього, і батько його обійняв, а я подивилась на джея*
х: чого дивишся? закохалась?
*потекли сльози, а він розсміявся*
б: хаха, я пішов спати, ти зі мною?
х: звичайно, не хочу з ними знаходитись поряд навіть
*вони пішли, а я вийшла з кімнати, і сіла на сходах*
- м..
м: усе добре буде..
- угу..ви мені психіку зіпсували..я вас усіх тепер боюся, я боюсь що я вам взагалі тепер не потрібна..
м: ти мені потрібна..
- ні мамо..
*подивилась на неї*
- таке відчуття ніби я прийомна..
м: це не так..
- для мене тепер так..
*мама обійняла мене, але я встала, і пішла на кухню, і там сидів джей, і їв щось*
- м..
*підійшла до холодильника, і хотіла з верхньої полиці дістати тарілку салату, на це подивився джей*
х: хах..
*встала на носочки, і намагалася дотягнутися, але не змогла*
х: дура
м: джейден..
*закрила холодильник, і побігла в кімнату, а мама подивилась в сторону, і коли вся лягали спати, то джей зайшов в мою кімнату, а я зі страхом в очах подивилась на нього*
х: а..я
- не потрібно..я..я спати..
*накрилася ковдрою, і почали тремтіти руки, а він підійшов, і прибрав ковдру, і дав мені тарілку салату*
х: ти не змогла дістати
*тяжко дихала, і подивилась на нього*
х: а..чого ти боїшся?
*забрала тарілку, і коли почала їсти, то у мене усе падало, бо тремтіли руки*
х: ти чого?..
*хотіла поставити тарілку на полицю, але вона впала, і я швидко встала, в почала прибирати, і просити пробачення у джея*
х: за що?..
*він підійшов до мене*
- я дура, я..я глупа..ти не заслуговуєш на таку сестру як я
*відійшла від нього, і з полиці впала на мене книжка на голову*
- ай!..
*закрила голову руками*
- пробач..пробачте мене..я не повинна була народитися у вашій сім'ї
х: що ти таке кажеш взагалі?
- не бий мене, я прошу..я буду тебе слухатися..я зроблю усе що ти скажеш..
*він опустив голову*
х: не кажи так..
- я погана, я дуже погана
х: заспокойся..
*поставила руки в перед, і тяжко дихала*
- відійди від мене..я прошу..
*він зрозумів що накоїв, тому відійшов*
- я хочу щоб мене вбили..
х: т/и..
- я..я не т/и..я дура..
х: не бійся мене..
*він встав, і взяв мою руку, котра дуже сильно тремтіла особливо коли він взяв її*
х: заспокойся..дихай повільно..
*він взяв другу другу, і почав повільно підводить мене до себе, і я повільно йшла*
х: тихіше..
*намагалася дихати повільно, але я ніби задихалася трохи*
х: чшш..
*він ледве як дотягнув мене до себе в притиск, і підняв мою голову за підборіддя повільно, і я подивилась в його очі, у мене очі були наповнені страхом*
х: зайка..
*потекли сльози, а він почав їх ніжно витирати, і паралельно гладити мою щоку*
х: моє сонце..
*закрила очі, а він ніжно і повільно обійняв мене, і я слегка пригорнулася до нього*
х: зайчик мій..
- м..
*він гладив моє волосся, а я боялась його обіймати, бо не хотіла щоб він кричав*
х: обіймай..я не буду кричати..більше
*подивилась на нього, я мотала головою що ні, а  сльози ще йшли*
х: мм..вибач мене..я не хотів тебе лякати в такому ранньому віці..
*зайшла батько*
б: що ти робиш тут з нею!?
*почала задихатися від страху, і подивилась на джея, а йому не можна було показувати любов до мене при батькові*
х: аа..я її б'ю! вона така погана!!
*він подивився на мене, а я впала на підлогу, тоді батько підійшов*
б: давай допоможу?!
х: а..
б: звичайно допоможу! навіть запитувати не буду!
*він почав мене бити, а джей не зміг не це дивитися*
х: досить!!!
*він вдарив батькові туди, а потім по голові сильно, а я не могла вже встати, і закрила очі, навіть не було сил плакати*
х: зайка моя..
*він взяв мене на руки, і погладив мою щоку, а я почала кашляти кров'ю, тому він швидко прийшла у ванну, і почав мити мій рот*
х: відкрий рот будь ласка...
*ледве відкрила, і він залив туди води*
х: виплевуй..
*виплюнула воду, і почала кашляти із-за того що слегка нею подавилась*
х: чшш..
*він сів на підлогу, і посадив мене на свої коліна*
х: що нам тепер робити..
*він обійняв мене ніжно, а я мовчала бо взагалі не було сил*
х: вибач що так вчинив з тобою тоді..я повинен тебе захищати..а не бити..і не давати іншим бити тебе..
*подивилась на нього, і була вся бліда*
х: а..мам!..
*мама прибігла, і зайшла в ванну*
м: що ти зробив?!!..нащо ти це з нею робиш?!..
*закрила очі як тільки мама взяла на руки*
х: мам я...
м: нічого чути від тебе не хочу!! я думала до тебе дійде те що вона боїться тепер нас усіх! джей, усіх!!
*вона вийшла з ванни, а я відкрила очі, і подивилась в джею очі, і повільно заплющивала їх*
х: пробач..я..
*мама вийшла з дому, і понесла мене в дитбудинок, і коли віднесла, то пішла кудись так і не вернувшись*
•pov джей•
х: 💭я що мені тепер робити?..що мені робити з батьком?..я не хочу з ним жити..я ж її захистив..але мама не хотіла мене чути..я хотів як краще..але я тепер мабуть не побачу т/и ніколи..і куди ж мама віднесла її?..тепер я задаюсь цим питанням..💭
*я вийшла з ванни, і зайшов до батька, і йому хтось дзвонив, і то була матуся, і я взяв трубку*
х: так?..
м: постав на гучний зв'язок
*я поставив, і подивився на батька*
х: слухаємо..
м: щоб знали, я знаю що ви її ненавидите, але я її відала в дитбудинок, я не справлюсь з нею сама
*я був в повному шоці від цього, у мене було куча питань*
х: щ..що?..
м: що чув джей
х: але..але їй не 2 роки!! їй 6! чого ти не можеш з нею справитися!?..
м: грошей у мене немає, мені нічим її кормити
х: але мене ти якось годуєш!!..
*вона замовкла*
х: не мовчи!!
м: бо так треба було
х: що значить "треба"?!!  ти себе чуєш?!!..
м: всеодно забудеш за неї
х: мамо! вона моя сестра!! я не забуду за неї!!! ти це розумієш?!!
м: ну і що?
х: ти так спокійно кажеш, ніби вона тобі взагалі не потрібна була
м: тобі вже 9 майже, і ти знаєш такі слова вже
х: а т/и тільки 6 і в неї вже тепер велика травма
м: від вас з батьком
х: і від тебе! бо ти її віддала! вона і тебе ненавидить!
м: дай вгадаю, батькові всеодно на те що я сказала про т/и
*я подивився на батька, а він спав*
х: він спить
м: ну одне й теж саме
х: я ненавиджу вас у двох..один бив її..одна здала її в дитбудинок..
м: а ти ніби нічого такого не робив? ти її теж бив джей
х: я її потім захищав!!! я зрозумів усе що накоїв!! я просив у неї пробачення!! і в кімнату зайшов батько, почав її бити!! і я її захистив!! в неї побігла кров, тому я прийшов у ванну!! а ти навіть слухати мене не хотіла!!! взагалі йдіть ви куди подалі!! з початку звинувачуєш мене у всьому! потім забираєш у мене т/и, і тікаєш!! дякую мамо!!
*я кинув телефон об стінку, і потім взяв квіти у вазі, і розбив їх*
б: м..синочок? ти чого?..
х: ніякий я тобі не синочок!!! я ненавиджу вас!!!
*вдарив кулаком об стіну, а потім вдарив батька*
б: ай!..що сталось?!
х: зникни з мого життя!!
б: ти хворий чи що?! ти малий, як взагалі смієш таке казати!!?
х: це ви хворі з мамою! один бив її бо п'яний був! то мама віддала її із-за того що не могла покормити!!
б: ти головою вдарився?
*він встав, і підійшов до мене, а я вже червоними очами із-за сльоз на нього дивився*
- це ти головою вдарився..
б: де у тебе стільки агресії?
- уявляєш, я сам не знаю
б: заспокойся вже, і йди поспи
- ти глупий чи що? ти не чуєш що я взагалі кажу? тобі взагалі всеодно?
б: так, мені всеодно
- м..я впринципі я і не здивований..
б: заспокоївся?
- ідіот..як я можу заспокоїтися коли т/и в дитбудинку!!!? скажи мені як?!!
б: а чого вона там?
- блять..ненавиджу тебе!!!
*я вийшла з кімнати, і вибіг на вулицю, і сів на асфальт, і на мене вже їхала машина..*
?: хей малий!! обережно!
*мене врятував якийсь хлопець, він теж був малий*
?: як ти?..
*подивився на нього*
?: усе добре?..чого ти весь червоний?..
*я дивився на нього без єдиної емоції*
- навіщо ти мене врятував?
*я казав холодно і втомлено*
?: я не хотів щоб була аварія..ну і..не хотів щоб ти помер
*я закрив рукою обличчя*
н: мене звати назар..а тебе?..
*я довго мовчав, але потім все таки сказав*
- джейден..
н: гарне ім'я..і все ж таки..чого ти червоний?..і що сталось?..
- я не хочу про це казати..
н: тобі 10 років?
- 9 майже..
н: мені 10
- м..
н: мені шкода тебе..
*він обійняв мене, і слегка притиснув мене до себе*
н: де живеш?..
- там..
*показав де*
- але..я не хочу там більше жити
*подивився на нього*
н: чого?..
- мені ні з ким жити більше
н: а де батьки?..
- для мене їх більше не існує
н: оу..посварилися?..
- гірше назар
н: м..шкода..більше взагалі нікого немає?..
- є..сестра моя..
н: вау, а де вона? може підемо до неї? скільки їй років?
- вона в дитбудинку..
н: а..вибач бро..
- мама віддала її..із-за чого не хочу розказувати
н: мм..
- їй 6 років..
*назар був в шоці*
н: я думав 16..
*я замовк*
н: мені дуже шкода тебе..і твою сестру..давай її забиремо з дитбудинку?..
- як?..нам її не віддадуть..ми самі діти
н: ми не зможемо, зате мої батьки зможуть її забрати
- але вона потім мені ніхто не буде..бо твої батьки її удочерят..
н: а..
- і вона навпаки буде твоя сестра..
н: точно..не подумав..ну може коли ти виростеш..
- ти серйозно? це коли буде? через 10 років?..коли можливо її вже друга сім'я візьме? і я її тоді взагалі не знайду..
н: бля..ми щось зробимо.. вкрадемо її..
- геній, як?
н: а..не придумав
- це був сарказм
*я встав, і подивився на захід сонця*
н: підемо до мене?
*я мовчки пішов за ним*
💭я заберу тебе звідти всеодно..💭
•pov джей закінчено•
💭я тут голодувала, бо їжа тут була взагалі не смачна, і у мене був сильний стрес від всього, я думала о ньому..о своєму братові, я не знала де він, що з ним, так само і він не знав, бо вряд чи мама сказала куди мене віддала..💭
*я встала з ліжка, і мене ображали там, бо я була сама менша там з усіх*
?: хаха, скелетос
?: хахаха
*всі сміялися над мною, і нажаль знущалися..*
?: дураа
*він мене штовхнув, а його друзі поки не було нікого з доросліх, почали чіпати моє тіло, і один хлопець взагалі зняв з мене штанці, і почав чіпати мене там де не треба*
- мм..
?: хахаха, у неї дозрівання! хлопці! ми можемо її зґлатувати!
- ні..
*хлопець зняв з мене труси, я не змогла за себе постояти бо боялась їх більше чим будь-кого, тому вони цим користувалися, і почали свої пальці сувати куди не треба..*
- ммм!!!..
*я почала жалісно плакати, я не могла рухатися, я не знала як я встигала дихати, другий хлопець почав цілувати мене в губи, їм було по 12 років бо вони знали що це таке, і як це робиться*
?: мм..яка ти кльова
- д..досить..
*і все таки один хлопець зміг зробити те, чого я так боялась..він зґлатував мене*
?: дай мені!
*вже зайшли дорослі, і вони повтікали всі, а я лежала, не могла рухатися і говорити*
?: т/и? що ви з нею зробили!? вона менша за вас!
*мене взяли на руки, і я миттєво впала в непритомність*
•pov джей•
*я сидів за столом, і дивився в одну точку, я думав що з нею*
💭як вона там..усе у неї в порядку?..поїла вона взагалі там?..не ображають її там?..або..жива вона?..мене мучили ці питання на котрих немає відповіді..тому я потихеньку входив в пітьму..я дуже накручував себе..я не міг ніяк зосередитися..💭
н: давай джей, вперед!
💭я пішов навіть грати у футбол..щоб якось відволіктися..💭
н: бий м'яча!
*я промахнувся*
💭я був геть не зосередженим, я постійно програвав у футболі💭
н: ну джей! чого ти?
- я не знаю що зі мною..
н: давай ще раз
💭я намагався..але з кожним разом я програвав..💭
н: та боже..
💭ми росли, дуже швидко проходили дні, мені було вже 15, назару 16, і ще ми знайшли собі друга, звали його брайс💭
б: здорова братва
💭я трохи менш почував себе в нормі, але питання ці ще мене мучали..я розказав це усе своїм друзям, вони зрозуміли, і постійно підтримували мене..мене це допомогало💭
- дякую вам велике
*я їх обійняв, і вони мене*
💭я був трохи щасливий з ними..але і не забував про т/и..коли я її згадував..то мені ставало погано..бо я дуже хотів її побачити..а від того що не маю такої можливості..мені становилося погано дуже..💭
•pov джей закінчено•
💭мене ще ображали..але я не звертала на це уваги..після того що зі мною тоді зробили..тих хлопців вже забрали..я була дуже рада..але все таки знайшлись ті котрі мене все ж ображали..я звісно не забула про свого брата..я хотіла щоб він забрав мене звідси.. кожен раз коли приходила якась сім'я..я сподівалась на те щоб не забрали мене..і добре що ще не забрали..мені було вже 11 років..я була в шоці від того як пролетів час💭
?: о боже т/и, ти взагалі ніяк не змінилась, так що досить про це думати
- відвали..
*стрибнула з підвіконня, і лягла на ліжко*
?: хаха, а я щ пам'ятаю як ми тебе з хлопцями..
- закрий рота!!
*він закотив очі, а у мене потекли сльози, і я обійняла подушку*
💭коли мене кажуть про це..то я дуже становлюсь зла..я хочу якомога швидше забути минуле..але в минулому у мене джей..тому я вряд чи забуду це усе..я дуже хотіла його побачити..мені він постійно снився..де ми разом..де у нас усе добре..я щаслива і він теж..але після сна..я не відчуваю себе живою..💭
?: будеш їсти т/и?
- не..
💭я голодувала ще з 6 років..але мене намагалися погодувати..я їла не дуже багато..а потім взагалі перестала знову їсти, я була бліда, ледве ходила..💭
*впала коли встала, і з мене почали сміятися*
- глупі..
💭ось і так все моє життя здесь пролітає..💭

(капець скільки я написала, писала це усе 6 часів😳 кінець вийшов не дуже веселий, сама чуть не плакала, за помилки соррі, бо я швидко писала4252 слів)

старший братWhere stories live. Discover now